Крехо́вичі — село в Україні, у Брошнів-Осадській селищній громаді Калуського району Івано-Франківської області.
Географія У селі потік Саджава впадає у річку Сівку. Історична назва потоку — Чачава ()
Історія Креховичі засновано в 1419 році дрібним польським шляхтичем, який одержав тут землю. Шляхтич по прізвищу звався Креховичем, власне від його прізвища і пішла назва села .
У податковому реєстрі 1515 року в селі документується 4 лани (близько 100 га) оброблюваної земліZródla dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. s. 167 — Warszawa: Sklad główny u Gerberta I Wolfa, 1902. — 252 s..
1 січня 1875 року введена в дію Залізниця Ерцгерцога Альбрехта і в селі відкрита Рожнятів.
У 1896—1897 роках була побудована вузькоколійна залізнична лінія Креховичі — Луги. Початкова колія була шириною 760 мм. На лінії було 4 великих мости (три через р. Чечва і один — через р. Ілемка). Основну лінію (Креховичі — Липовиця) закрито в 1970-х роках, решту — в 1999 році, а повністю розібрано в 2000 році. Використовувався мотовоз ТУ2М-011812.
На початку XX ст. в селі працював тартак, де у 1921 році відбувся страйк, який організували Й. Д. Байда, Д. В. Гуцул, М. С.Полянський. Страйкарі добилися підвищення заробітної плати.
У 1939 році в селі проживало 2900 мешканців (2200 українців, 430 поляків, 80 латинників, 180 євреїв і 10 німців та інших національностей)Володимир Кубійович. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939, стор. 21 — Вісбаден, 1983. — 205 с..
Під час Другої світової війни, а саме у 1942 році в селі діяв загін УПА в кількості 22 чоловік. В 1944 році після відновлення радянської влади багатьох жителів села звинуватили у націоналізмі та підтримці нацистського режиму і було депортовано до Сибіру та на Далекий Схід.
За даними облуправління МГБ у 1949 р. в Долинському районі підпілля ОУН найактивнішим було в селах Тростянець і Креховичі.
30.07.2017 село увійшло до складу Брошнів-Осадської селищної громади, яка проводить облаштування села.У двох селах на Калущині заасфальтують дорогу
Церква
Церква Благовіщення Пресвятої Богородиці села Креховичі згадується 1684 року про сплату 5 злотих катедратика (столового податку)Скочиляс І. Книга реєстру катедратика Львівської православної єпархії 1680—1686 рр. // Записки НТШ. Праці Історично-філософської секції. — Львів: НТШ, 2008. — Т. ХХХХ. — С. 623—625., далі — у реєстрі духовенства, церков і монастирів Львівської єпархії 1708 року.
Пам'ятники Пам'ятник на місці загибелі 22 грудня 1944 р. чотирьох підпільників ОУН. Могила на цвинтарі загиблих на околиці села в 1946 р. вояків УПА Савіцького Володимира Петровича 1924 р. і Лагойди Василя Степановича 1924 р. Могила на цвинтарі невідомих вояків УПА Могила чотирьох вояків УПА — Козак Михайло Степанович (1919—1945), Залеський Ілля Степанович (1908—1945), Креховецький Микола Михайлович (1922—1945), Легун Іван Михайлович (1920—1945)
Населення
Мова Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року: МоваКількістьВідсотокукраїнська245899.55%російська110.45%Усього2459100%
Відомі люди Білас Михайло Якимович (1924—2016) — український майстер гобелену, модельєр, Народний художник України, член Спілки художників України. Август Бельовський (August Bielowski, 1806—1876) — польський історик, письменник, директор Народної бібліотеки імені Оссолінських, симпатик Реформації, автор, фундатор та видавець першого польського історичного альманаху «Монумента польського Історика» («Monumenta Poloniae Historica»). Лисевич Михайло Васильович (* 1959) — український педагог, журналіст, редактор, громадський діяч, заслужений журналіст України. Марцеляк Олег Володимирович (* 1967) — доктор юридичних наук, професор, заслужений юрист України, кавалер ордена «За заслуги». Жолобак Ігор Степанович (* 1962) — український фотограф, фотохудожник.
Примітки
Джерела — S. 659—660.