Гармул або Гасмул (д/н — 578) — останній володар Мавро-римського царства.

Життєпис Про батьків нічого невідомо. Можливо, був сином Стотзи, мавро-римського правителя. Після загибелі того 545 року був досить малим, розпочавши самостійну діяльність наприкінці 560-х років. Або був іншим нащадком царя Масуни. Перші згадки про Гармула відносяться до 569 року, коли він відновив боротьбу з візантійською владою. Причиною цього був наступ імперії на інтереси царства Гармула. Спочатку діяв доволі успішно: у 569 році завдав поразки преторіанському префекту Феодору, 570 року переміг magister militum Africae (військового магістра Африки) Феоктіста, який загинув, 571 року завдав поразки наступнику Феоктіста — Амабілію, який також загинув.

Внаслідок цього Гармул зумів відновити контроль над більшою частиною провінцій Мавретанія Перша і Мавретанія Друга (узбережні міста формально підпорядковувалися імперії, сплачували данину, а велика кількість населення пересилилася до Візантійської Іспанії). Також успішно діяв в Бізацені і Нумідії.

З огляду на це імператор Тиберій II Костянтин призначив преторіанським префектом Фому (раніше вже обіймав цю посаду й мав неабиякий авторитет серед берберів), а військовим магістром — Геннадія. Обидва візантійці розпочали кропітку підготовку до війни з Гармулом, з яким було укладено мирний договір, за яким той отримав захоплене. Але у 578 році візантійське військо раптово виступило проти Мавро-римського царства, завдавши поразки Гармулу, що не чекав нападу. Цар Гармул загинув, а території колишніх римських провінцій у Мавретанія знову підкорилися Візантії. Саме Мавро-римське царство припинило існування: навколо колишньої столиці Алтава утворилася невеличка держава, частину було захоплено державою Аврес, союзником візантійців, більша частина увійшла до складу візантійської імперії.

Джерела Unesco, GHA (2010). Trade in the western Mediterranean, AD 400—700, 439—700. California: University of California Press, 1981. p. 508. ISBN 0435948059. Yves Modéran, Les Maures et l'Afrique romaine (IVe-VIIe siècle), Publications de l’École française de Rome, coll. " Bibliothèque des Écoles françaises d'Athènes et de Rome ", 22 mai 2013