Латиніна Лариса Семенівна

СРСР

Лариса Семенівна Латиніна (при народженні Дирій) (нар. 27 грудня 1934, ХерсонЗгідно з Офіційним сайтом Херсонської міської ради та її виконавчих органів Латиніна народилась в селі Новомиколаївка Скадовського району Херсонської області, Українська РСР, СРСР) — українська радянська спортивна гімнастка, дев'ятиразова олімпійська чемпіонка зі спортивної гімнастики. З 1964 по 2012 роки була володаркою найбільшого числа олімпійських нагород за всю історію Олімпійських ігор — 18 (9 золотих, 5 срібних, 4 бронзових). У 1966—1977 роках була старшим тренером жіночої збірної команди СРСР зі спортивної гімнастики.

Після закінчення спортивної кар'єри проживає у РФ та підтримує збройну агресію проти України.

Біографія Дитинство Лариси Семенівни припало на роки війни. Батько — Семен Андрійович Дирій (1906—1943) — покинув сім'ю, коли їй не було року. Потім — загинув на фронті.Яремко Іван. "Лариса Латиніна: «Почуваюся найщасливішою жінкою в світі»… С. 10 Мати — Пелагея Онисимівна Барабанюк (1902—1975) — працювала прибиральницею, нічним сторожем. Сама виховувала доньку у повоєнному Херсоні. Заробляла трохи більше ніж 200 рублів, з яких 50 віддавала на заняття дочки балетними танцями.

Спочатку займалася балетом, але перейшла в спортивну гімнастику, коли балетмейстер виїхав з Херсона. Першим тренером став вчитель фізичної культури школи № 14 Михайло Сотниченко. Закінчивши в 1953 році школу, вона поступила до Київського політехнічного інституту та продовжила тренуватися в спортивному товаристві «Буревісник» у тренера Олександра МишаковаЛариса Латынина: «У меня осталось много близких в Украине» . Разом з мамою переїхали до Києва.

Після другого курсу перевелася з політехнічного інституту до Київського державного інституту фізичної культури, де поєднувала навчання з виступами на спортивних змаганнях різного рівня. Навесні 1959 року, будучи молодою мамою (у грудні 1958 року у Латиніної народилася дочка Тетяна), з відзнакою закінчила інститут.

На дебютному для себе чемпіонаті світу в Римі в 1954 році вона виграла золоту медаль командних змагань в складі збірної СРСР. На Олімпіаді 1956 року в Мельбурні Латиніна виграла абсолютну першість, золоті медалі в команді, золото у вільних вправах і опорному стрибку, срібло на брусах, бронзу в командних вправах з предметом (тепер такої дисципліни немає). Радянські газети в липні 1958 повідомляли, що на чемпіонаті світу з гімнастики київська спортсменка Лариса Латиніна вийшла на перше місце і завоювала золоту медаль і звання абсолютної чемпіонки світу.

На Олімпіаді 1960 року в Римі Латиніна виграла абсолютну першість, золото в командній першості, вільних вправах, срібло на колоді і брусах, бронзу в опорному стрибку.

На Олімпіаді 1964 року в Токіо Латиніна не змогла виграти абсолютну першість, задовольнившись сріблом, проте виграла в команді та вільні вправи, та ще дві бронзові медалі.

Лариса Латиніна — восьмиразова чемпіонка світу з гімнастики, учасниця трьох олімпійських ігор (1956, 1960, 1964).. З 1964 по 2012 роки була володаркою найбільшого числа олімпійських нагород за всю історію Олімпійських ігор (18 олімпійських медалей: 9 золотих, 5 срібних, 4 бронзових). У 2012 році це досягнення було перевершено Майклом Фелпсом.

Завершила кар'єру в 1966 році.

У 1966—1977 роках була старшим тренером жіночої збірної команди СРСР зі спортивної гімнастики, відповідала за організацію змагань з гімнастики на Олімпіаді 1980 року в Москві.

Нині Лариса Латиніна — громадянка Росії, живе в місті Семенівське в Московській області.

В 1998 році Латиніну включили до Міжнародної зали слави спортивної гімнастики.

Рішенням сесії Херсонської міської ради XXIII скликання від 27 квітня 2000 року Ларисі Латиніній присвоєно звання «Почесний громадянин міста Херсона». 18 вересня 2023 року була позбавлена цього званняНародний артист, ексголовний санлікар та гімнастка: херсонців позбавили звання «Почесний громадянин міста».

Родина Батько — Дирій Семен Андрійович (1906—1943), учасник Другої Світової війни, загинув у Сталінградській битві. Мати — Барабанюк Пелагея Онисимівна (1902—1975). Чоловік : перший шлюб: Латинін Іван Ілліч; другий шлюб: Фельдман Юрій Ізраїльович (1938—2020), доктор технічних наук, професор, академік Російської та Міжнародної академії електротехнічних наук, в минулому — президент, генеральний директор ВАТ «Акціонерна електротехнічна компанія „Динамо“. Донька — Латиніна Тетяна Іванівна (нар. 1958) протягом 15 років танцювала в хореографічному ансамблі „Бєрьозка“. Онуки: Костянтин (нар. 1981), Вадим (нар. 1994). Син — Андрій (загинув).

Книги Лариса Латиніна є автором книг:

Латиніна Л. Сонячна молодість / Літ. запис Г. Поліщук. — К.: Молодь, 1958. — 114 с. з іл. Латынина Л. С. Равновесие. — М.: Молодая гвардия, 1970. — 223 с. : 8 л. ил. — (Спорт и личность). Латынина Л. С. Равновесие. Изд. 2-е. — М.: Молодая гвардия, 1975. — 240 с. с ил : 16 л. ил. — (Спорт и личность; Кн. 25). Латынина Л. С. Как зовут эту девочку?. — М.: Правда, 1974. — 46 с. — (Б-чка „Огонек“; № 35). Латынина Л. С. Гимнастика сквозь годы. — М.: Сов. Россия, 1977. — 157 с. Латынина Л. С. Гимнастика сквозь годы. — Санкт-Петербург: Фонд Людвига Нобеля: Полиграфическое предприятие № 3, печ. 2014. — 378 с., л. цв. ил., портр.: ил., портр.; 21 см; ISBN 978-5-902078-86-9

Цікаві факти На першості СРСР 1958-го року Латиніна виступала будучи на п'ятому місяці вагітності, приховавши це за рекомендацією лікаря.

Нагороди

СРСР Орден Леніна (1957) Орден Дружби народів (1980) Три ордени „Знак Пошани“ (1960, 1969, 1972)

Україна Орден княгині Ольги III ст. (29 листопада 2002) — за значний особистий внесок у розвиток фізичної культури і спорту в Україні, досягнення найвищих спортивних результатів на Олімпійських іграх

Російська Федерація Орден «За заслуги перед Вітчизною» III ст. (2010), IV ст. (2004) Орден Пошани (1999)

Міжнародні Олімпійський орден

Образ в образотворчому мистецтві Лариса Латиніна зображена на картині „Гімнасти СРСР“ академіка Російської академії мистецтв Дмитра Жилінського.

Примітки

Джерела та література Шевченко В. Ф. . Латиніна Лариса Семенівна // Абліцов Віталій. Галактика „Україна“. Українська діаспора: видатні постаті». — К.: КИТ, 2007. — 436 с. Яремко Іван. Лариса Латиніна: «Почуваюся найщасливішою жінкою в світі» // Високий замок.— Львів, № 189 (5253) від 22 грудня 2014. — С. 10.

Інтернет

Імена Латиніна на Олімпійських іграх 1956 в Мельбурні Новая газета. Лариса Латынина. Первое правило королевы