Лев Михайлович Хінчук ((16) 28 листопада 1868, Полтава — 7 березня 1939, Москва) — російський революціонер, радянський державний діяч, дипломат.
Біографія Народився в єврейській родині власника майстерні власника кравецької майстерні у Полтаві.
Навчався в хедері і гімназії.
Член РСДРП (1898), РКП(б) (1920). Навчався на філософському факультеті Бернського університету. У 1890 році повернувся в Росію і приєднався до соціал-демократичного руху. Меншовик.
В. В. Вакар, знав Хінчук до 1905 року по роботі в Київському комітеті РСДРП, відзначав його видатні організаторські здібності.
5 (18) березня — 11 (24) вересня 1917 року — голова виконавчого комітету Московської міської ради робітничих депутатів.
Травень — серпень 1917 року — член Об'єднаного комітету РСДРП. З серпня 1917 року — член ЦК РСДРП(о). Увечері 25 жовтня 1917, на II Всеросійському з'їзді Рад в актовому залі Смольного, під постріли «Аврори» зачитував спільну заяву фракцій меншовиків та есерів з протестом проти більшовицького перевороту.
З 1919 року — член колегії Народного комісаріату продовольства РРФСР.
З 1921 року — член колегії Народного комісаріату зовнішньої торгівлі РРФСР (СРСР).
У 1921—1926 роках — голова Центрального Союзу споживчих товариств (Центросоюз).
У 1926 році — голова Всеросійської центральної кооперативної ради.
У 1926—1927 роках — торговий представник СРСР у Великій Британії.
У 1927—1930 роках — заступник народного комісара торгівлі СРСР.
26 вересня 1930 — 20 вересня 1934 року — повноважний представник СРСР у Німеччині.
У 1934—1937 роках — народний комісар внутрішньої торгівлі РРФСР.
У 1937—1938 роках — головний арбітр Державного арбітражу РНК РРФСР.
Заарештований 23 жовтня 1938 року. 7 березня 1939 року ВКВС СРСР засуджений до розстрілу за звинуваченням у контрреволюційній і терористичної діяльності. В цей же день розстріляний. Реабілітований 23 травня 1956 року.
Примітки
Посилання Біографія