Мо́лот () — машина ударної дії, що деформує метал за рахунок енергії, яка накопичена в її падаючих частинах. Молот — один з основних засобів ковальсько-штампувального виробництва. Маса падаючих частин визначає потужність молота. Пневматичний молот (рис.) приводиться в дію стисненим повітрям.
Складається з ударних частин (поршня, штока, баби); масивної основи — шабота, що сприймає удар; станини; привода і механізму керування. Створено також безшаботні молоти — з двома бабами, які рухаються назустріч одна одній з однаковою швидкістю. Розрізняють молоти для кування (кувальні молоти) і об'ємного або листового штампування (штампувальні молоти).
За видом привода молоти поділяють на пароповітряні, пневматичні, гідравлічні, механічні. Є молоти дії простої (з вільно падаючими ударними частинами) та подвійної (їхні ударні частини додатково розганяють). Швидкість руху ударних частин молота зазвичай 3…6, у високошвидкісних молотах — до 30 м/с.
Привод пневматичного молота має два циліндри — робочий і компресорний. Рух поршня компресорного циліндра здійснюється корбовим механізмом. При цьому стиснене повітря з компресорного циліндра через крани подається в верхню або нижню частини робочого циліндра, що приводить до опускання або підняття його поршня. Рух поршня робочого циліндра через шток і бабу (важка ударна деталь молота) передається бойку молота, який ударяє по заготовці, що лежить на бойку шабота (ковадло). Управління кранами для розподілу повітря здійснюється рукояткою.
Див. також Кування
Джерела Смирнов В. О., Білецький В. С. Фізичні та хімічні основи виробництва. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2005 . ISBN 966-7804-90-9 Специализированное кузнечно-прессовое оборудование [Текст]: учеб. пособие для студ. вузов / Б. А. Степанов. — М. : МГИУ, 2005. — 152 с. : ил., табл. — Библиогр. — ISBN 5-276-00709-8
Посилання
«Молот» в УРЕ