Гру́шка — село в Україні, у Тлумацькій міській громаді Івано-Франківського району Івано-Франківської області.
Розташування Грушка — село, колишній центр сільської ради, розташоване за 7 км від центру громади та за 35 км від залізничної станції Івано-Франківськ.
Поблизу села проходить автомобільний шлях. Населення — 2191 чоловік.
Сільраді підпорядковалось село Мельники.
З 2020 року село Грушка входить до Тлумацької міської громади, Івано-Франківського району.
Історія
Археологія і античний період На околицях села знайдено скарб ливарних виробів доби пізньої бронзи, близько 142 предмети.
Виявлено 4 різночасові поселення.
Номер І пізнього палеоліту, мезоліту, південно-східна окраїна села в так званому урочищі Замети.
номер ІІ пізнього палеоліту, мезоліту, північно-східна окраїна села в так званому урочищі Могилки.
Номер ІІІ пізнього палеоліту, близько І кілометру на південний схід від села, урочище від Озерян
Номер IV голіградської культури
Середньовіччя, Королівство Польща 27 червня 1440 року село згадано в актах як власність Сніжани з Грушки.
Нович час, Річ Посполита Село згадується як один з центрів повстання на Покутті. Відомо, що понад 50 жителів села брали участь в нападах на замки в Живачеві, Палагичах та Тлумачі. Володимир Грабовецький у своїх дослідженнях згадує ім'я священника з села Ієремії Головачева який командував селянами в боротьбі з королівськими військами.
В дослідженнях пов'язаних з назвами історичних пунктів на Прикарпатті автор згадує, що село сильно постраждало під час татарського нападу, було повністю спалено будинки, втрачена церква, на території села стояв один будинок який споруджено після набігу кримських татар.
В 1700 році номінально парафію села перевели в унію, невідомо чи одразу в селі прижилась ідея єпископа Йосипа Шумлянського.
Графи Потоцькі володіли селом приблизно до 1810 року, коли продали його Генріху Дзедущиському.
Австрійська окупація В 1772 році село після І поділу Речі Посполитої потрапило до складу Австрійської імперії.
На початку 19 століття село сконцентровано на вирощені буряків та співпрацювали з Тлумацьким цукро заводом. В 1847 селом почав володіти Вертгаймштайна банкір з Відня, після того як він збанкрутував передано в державну власність.
В 1848 році цісар Франц-Йосип скасував кріпацтво. Приблизно в цей період в селі почали створювати фільварки
В центрі села фільварком володіли євреї Мангайм, останньою власницею була Ханіна Мангайм.
на хуторі Мельники і заході села знаходилось володіння Степана Букоємського з Коломиї. В 1897 році під час "Баденівських виборів" в селі Австрійська поліція і місцевий війт Федір Миринда проводили репресії проти місцевого населення
Польща та Друга світова війна В 1914-1918 роках за село точились бої між Австро-Угорськими та союзними німецькими військами та Російськими силами. З 1919 до 1934 року центр гніми Грушка.
В 1923 році в селі відкрили кооператив "Гаразд" та початкову гімназію директором став Афанасій
В 1930-ті в селі почала активно діяти КПЗУ В 1934 році село почало входити до гміни Хотимир.
У вересні 1939 року в селі появились радянські війська, сільським головою було призначено Михайла Тимчука В 1941 році село окуповано німецько-нациськими військами, окупаційна адміністрація не змінювала керівництво села. На початку 1944 року село покинули директор, сільський голова та священник.
В 1944 році внаслідок важких боїв звільнено від німецької окупації радянськими військами. У боях постраждало цивільне населення. Внаслідок арт обстрілу німецьких військ загинуло мирне населення в урочищі Видниця була підпалена церква.
Радянський період До осені 1944 року фактично селом управляв Михайло Тимчук який повернувся з Німеччини. Згодом сільський голова засуджений на 15 років за співпрацю з окупантами та допомогу в відправленні людей на примусові роботи в Німеччину
В січні 1945 року в селі в приміщенні резиденції був насильно вбитий священник Дмитрій Урбанович. Причиною стали антинасильницькі проповіді стосовно вбивства поляків в селі.
В радянський час в селі збудовано два колгоспи (імені Свєрдлова), сільську раду, народний дім, розбудовано 2 поверхова гімназія, медичний пункт.
Період після проголошення незалежності УРСР В селі працює Грушківський ліце, сільська рада, будинок культури, медпункт, бібліотека - споруджені в часи УРСР. Споруджено 475 житлових будинків.
В 1997 році збудована церква Перенесення мощей святого Миколая (до 2018 УАПЦ, з 2019 ПЦУ)
В 2004 році розпочалось будівництво церкви Святого Миколая (УГКЦ), спорубджено 2012, того ж року освячена єпископом Миколою Сімкайлом.
12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 714-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Івано-Франківської області», увійшло до складу Тлумацької міської громади.
17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Тлумацького району, село увійшло до складу новоутвореного Івано-Франківського району.
25 лютого 2022 року в селі впав літак, який належав ВПС України.
29 грудня 2022 року під час масованого російського обстрілу України в будинок у селі влучила російська ракета. Жертв і постраждалих не було.
Населення
Мова Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року: МоваКількістьВідсотокукраїнська162099.88%російська20.12%Усього1622100%
Релігія
Православ'я З 1440 року як дата згадки села та до 1700 року село повністю було православним.
Відомо, що уже в 1648 році точно була церква та збереглось ім'я священника ним був Ієремія Головачів. В другій половині 17 століття церква і все село було підпалено кримсько-татарськими військами.
В 1700 році село перевели в унію на жаль не збереглося даних про реакцію на ці "реформи" місцевого населення.
В 1946 році в селі почали з'являтись люди які почали повертатись у православ'я після Львівського собору.
У 1991 році зареєстровані згромадження УАПЦ, в 1992 році приєднані до УПЦ КП, а з 1995 року знову в структурі УАПЦ.
Спочатку літургії відбувались в будинку священника який зберігся з часів унії. В 1997 році освячено новий храм управляючим Івано-Франківською єпархією УАПЦ Андрієм (Абрамчуком)
Священники
Ієремія Головачів приблизно в 1648-1649 Митрофорний протоієрей Дмитрій Недільчак з 1990 до 2013 Ігор Слободян з 2013
Візітація
24 травня 2016 Андрій (Абрамчук)
Греко-католицизм З 1700 року в селі з'явилась унія. В 1772 році споруджена церква Перенесення мощей святого Миколая її було обсаджена липами.
Фінансували спорудження та були меценатами брати Потоцькі на той час власники села.
В 1850-ті споруджена друга відома греко-католицька церква отримала таку ж назву. В 1922 році споруджена уже третя церква, яка була спалена німецькими військами в 1944 році.
З 1946 року прихожани УГКЦ знаходились в підпіллі, проводили агапе, літургії. В цей період декілька майбутніх єпископів були таємними священниками села. Серед них Павло (Василик) та Василій (Семенюк). Активно діяв орден редемптористів серед них Зеновій Кисилевський та Микола ВолосянкоПроживав в селі диякон Роман Кияк
В період з 1990 до 1992 греко-католики збирались в центрі села, з 1992 до 2012 в будинку газової контори, а в 2012 році відкрита нова церква.
Священники
Іоанн Левицький 1789-1796 Іоанн Могілянський пр. 1830-1875 Олександр Кадайский 1876-1916 Дмитрій Лисий 1922-1944 Дмитрій Урбанович 1944-1946 Зеновій (Кисілевський) 1946-1955 Павло (Василик) Миколай (Волосянко) після 1965 Василій (Семенюк) після 1974 Ігор Плетенчук 1990-2017 Михайло Халабарчук 2017-2019
Візітація
2004 Володимир 2012 Миколай (Сімкайло)
Римо-католицизм З часу свого заснування в часи Королівства Польща, в селі були римо-католицькі прихожани. Римо-католики були патронами місцевого храму зокрема Генрик Дзіедушинські та Теодор Бредь. Місцеві римо-католики надали землю під поховання відоме нині, як Букоємське кладовище. Наприкінці 19-го століття згідно шематизму 1899 року в селі було 350 латинників.
Протестантизм В селі на урочищі жили німецькі колоністи слід починати вивчення питання присутності протестантських течій з німецьких лютеран. З 1991 року в селі активно діють річні нові протестантські рухи
Освіта В першій половині 19-го ст. в Грушці діяла однокласова школа, в якій учителював сільський дяк. В другій половині 19-го ст. в Грушці почала діяти двокласова школа.
Після Першої світової війни на державне замовлення Польської держави, побудована двоповерхова 6-ти класова школа директором школи до 1944 року був Атанас Шевчук. Під час радянського періоду, діяла 8-ми класова пізніше 10-ти та 11-ти річні школи.
В період з 1991 по нинішній час назва школи змінилась декілька разів:
з 1991 по 2016 рр офіційна назва Грушківська ЗОШ І-ІІІ ст;
з 2016 по 2021 рр офіційна назва Грушківський НВК.
з 2021 року діє Грушківський ліцей (директор Безверхів Марія)
з 2023 року ліцей реорганізовано в гімназію
Відомі учні Грушківського ліцею
Дузінкевич Мирослав Михайлович — американський художник Лялюк Дмитро Федорович — кандидат фізико-математичних наук, доцент ІФНТУНГ Калинюк Михайло Васильович — кандидат фізико-математичних наук, заслужений працівник освіти України
Пам'ятки
Пам'ятна скульптура Скасування кріпацтва (в центрі села статуя Богородиці, встановлена на місці Хреста Свободи 1848 р.) Церква УГКЦ відкрита в 2012 р. Церква ПЦУ відкрита 1993 р. Пам'ятник односельцям учасникам Великої Вітчизняної війни (втрачено)
Бібліографія
Тимчук М.М. Історія села Грушка. Обпалена земля. Злагода. 1993 митрополит Василій (Семенюк) Будівничий віри. Життєвий шлях архієпископа і митрополита УГКЦ Василія Семенюка. (Розділ про передування в с.Грушка)
Сільські війти Теодор Меринда ?-? — сільський війт, один із організаторів виборів 1897 р.
Іван Гуменюк 1923—1939 Іван Шкромида 1939 Михайло Тимчук 1939—1944
Богдан Семків 2006-2012 Ігор Худицький 2012-2019 Оксана Душинська з 2019
Відомі люди
Народились Дузінкевич Мирослав Михайлович (* 1976) — український та американський художник Кадайський Андрій Олександрович (1876—1929) — український військовий діяч, начальний інтендант Української Галицької Армії Лялюк Дмитро Федорович — кандидат фізико-технічних наук, доцент ІФТНУНГ Лялюк-Вітер Галина Дмитрівна — кандидат біологічних наук, доцент Тимчук Іван Матвійович (1901—1982) — Герой Радянського Союзу Якимчук Богдан Михайлович — кандидат наук
Працювали та відвудували
Василь Семенюк — єпископ Тернопільсько-Зборівської єпархії УГКЦ, проводив в часи радянської окупації релігійну діяльність в селі. Павло (Василик) — єпископ Коломийсько-Чернівецький УГКЦ 1993—2004, священник села в часи заборони церкви Микола (Сімкайло) — єпископ Коломийсько-Чернівецький УГКЦ 2004—2013, відвідав с. Грушка в 2012 році під час освячення храму
Андрій (Абрамчук) управляючий Галицької єпархії УАПЦ, відвідав храм 24 травня 2016 року
Примітки
Посилання Історія села Грушка Тлумацького району