Дельфійські максими — набір із 147 афоризмів, які були записані в Дельфах. Спочатку, як повідомлялося, вони були отримані оракулом грецького бога Аполлона в Дельфах, тому їх приписували самому Аполлону. Вчений 5-го століття Стобей пізніше приписав їх Семи Мудрецям Греції.Leslie Kurke, Aesopic Conversations: Popular Tradition, Cultural Dialogue, and the Invention of Greek Prose, Princeton University Press, 2010, p. 109. Сучасні вчені, однак, вважають, що їх початкове авторство є невизначеним і «найімовірніше, вони були популярними прислів'ями, які, як правило, пізніше приписувалися окремим мудрецям».H. Parke and D. Wormell, The Delphic Oracle, (Basil Blackwell, 1956), vol. 1, p. 389. Можливо, найбільш відомою з цих максим є «пізнай себе», яка була вирізана в храмі Аполлона в Дельфах. Конкретний лад і формулювання кожної максими відрізняється залежно від версії (і перекладу) тексту.
У руїнах елліністичного міста Ай-Ханум (сучасний Афганістан, колишнє Греко-Бактрійське королівство), на Герооні (поховальному пам'ятнику), позначеному грецькою мовою як гробниця Кінія (також називається ойкістом (засновником) грецького поселення) і датованому 300-250 рр. до н. е., знайдено напис, що описує частину дельфійських максим (максими 143-147):
У дитинстві вчись благопристойності В юності вчись керувати пристрастями У зрілості вчись справедливості) У старості вчись бути мудрим порадником Помирай без журбиGreek Culture in Afghanistan and India: Old Evidence and New Discoveries , Shane Wallace, 2016, p.215
Заповіді були закладені греком на ймення Клеархос, яким міг бути(або не був) Клеарх Солійський — учень Аристотеля Грецька культура в Афганістані та Індії: старі свідчення та нові відкриття , Шейн Уоллес, 2016, с.217 який, згідно з тим самим написом, переписав їх з Дельфів:
Ці мудрі заповіді стародавніх людей - Слова відомих мислителів — присвячуються У найсвятішому піфійському храмі Звідти Клеарх, скопіювавши їх обережно, поставив їх, виблискуючи здалеку, у святині Кінії.
У книзі "Що таке антична філософія?" відомий французький філософ та історик П'єр Адо згадує практику пригадування важливих висловів:
«Цим Семи Мудрецям приписують максими "короткі та пам'ятні слова", як каже Платон, виголошені кожним із них під час зібрання у Дельфах, коли вони вирішили офірувати Аполлонові у його храмі основу своєї мудрості і присвятили йому надписи, які знають усі: "Пізнай самого себе", "Нічого понад міру" тощо — із діалогу Платона "Протагор" (або "Софісти").
Насправді, усі максими, які вважають витворами Семи Мудреців, були вирізьблені біля храму в Дельфах, а звичай вирізати такі надписи, щоб їх читали усі перехожі, був дуже поширеним у всіх грецьких містах. Так у 1966 році в Ай-Ханумі на кордоні теперішнього Афганістану, під час розкопок залишків міста колишнього грецького царства Бактрії відкрили напівзруйновану стелу, яка, як демонструє Луї Роберт, містила колись повне зібрання 140 афінських максим. Їх вирізьбили ІІІ ст. до н. е. завдяки Клеарху, учню Аристотеля. Це вказує на значення, яке грецький народ надавав моральному вихованню».