Оле́ша — село в Україні, центр Олешанської сільської громади Івано-Франківського району Івано-Франківської області. На Покутті. Розташоване у долині (найімовірніше дні доісторичного озера), за 4 км від Дністра, за 16 км від Тлумача, до залізничної станції Івано-Франківськ — 39 км. Населення налічує 1632 людей. Засноване 1423 р.
Історія
Село та околиці багаті пам'ятками археології: Олеша І пізнього палеоліту, урочище Товтри, розмір — 100 на 80 метрів. Олеша II Київської Русі, урочище Лози, розмір — 100 на 100 метрів. Олеша III Київської Русі, урочище Лози, розмір — 100 на 150 метрів. Курган Олеша IV невизначеної приналежності, урочище Пшенична Гора, розмір — 30 на 30 метрів. Олеша V пізнього палеоліту-мезоліту, урочище Чигор, розмір — 200 на 300 метрів. Олеша VI голіградської культури фракійського гальштату, урочище Чигор-Шкуратка, розмір — 200 на 100 метрів.
На території села знайдено скарб бронзових знарядь праці доби пізньої бронзи.
Село Олеша вперше згадується у Галицько-Волинському літопису 1205—1292 pp.
Селяни Олеші разом з жителями навколишніх сіл і міст під проводом полковника Я. Поповича з Тлумача і сотника О. Чевадського з Олеші брали участь у визвольній війні 1648—1654 років.
У 1934—1939 рр. село було центром об'єднаної сільської ґміни Олєша Тлумацького повіту.
У 1939 році в Олеші проживало 4 300 мешканців, з них 4 150 українців-греко-католиків, 120 українців-римокатоликів, 20 поляків і 10 євреївКубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 93.
Указом Президії Верховної Ради УРСР 23 жовтня 1940 р. Олешинська сільська рада передана з Отинянського району до Обертинського району.
24 вересня 1944 р. у лісі біля села енкаведисти оточили повстанців, 3 дні тривала оборона і після прибуття на допомогу загону «Шрама» вирвалися з оточення та перейшли за Дністер. Повстанці втратили 160 убитих, а більшовики за різними даними — від 120 до 200.Назар РОЗЛУЦЬКИЙ. Найбільші бої повстанців на Прикарпатті
На 1970 рік в селі — середня школа, клуб, 2 бібліотеки, лікувальна амбулаторія; універмаг, павільйон побутового обслуговування. Вищу й середню освіту здобули 360 жителів села. Тракторист П. Д. Українець був делегатом III Всесоюзного з'їзду колгоспників.
На 1 січня 2024 року село є центром Олешанської територіальної громади. Чисельність населення станом на 1 січня 2023 року — 9318 осіб.Олешанська територіальна громада
Церква
Стара греко-католицька церква Архистратига Михаїла, що була в юрисдикції УГКЦ згоріла 17 лютого 2002 року. Будівництво нової розпочато згодом, освячена 11 листопада 2012 року єпископом Миколаєм. Належить до Коломийсько-Чернівецької єпархії УГКЦ. Настоятель — Віталій Павлюк.
Православна церква Архистратига Михаїла. Розпочато будівництво 1993-го, освячена 16 вересня 2001 року Митрополитом Івано-Франківським і Галицьким Андрієм. Належить до Івано-Франківсько-Галицької єпархії ПЦУ. Настоятель — Михайло Кирик.
Священники о. Йосип Кисілевський (1856—1910) о. Корнилій-Сильвестр Стрийський (1878 — ?) о. Тадей Сурак (1938—2003) о. Михайло Завойський (1930—2021) о. Іван Луцький (1949—2014) о. Ярослав Дерлиця (1895—1975) о. Йосип Вірста о. Петро Різун (1955—2011) о. Василь Ткачук (1980—2008) о. Михайло Кирик (1987)
Громадські діячі Пилипів Дмитро — селянин, посол до Галицького сейму 2-го скликання.Чорновол І. 199 депутатів Галицького сейму. — Львів : Тріада плюс, 2010. — іл. — С. 173. — (Львівська сотня).
Примітки