Карл-Єско фон Путткамер (; 24 березня 1900, Франкфурт-на-Одері — 4 березня 1981, Нойрід) — військово-морський діяч, керівний співробітник ОКМ, контр-адмірал (1943). Ад'ютант Адольфа Гітлера від крігсмаріне.
Біографія 2 липня 1917 року вступив добровольцем у ВМФ Німецької імперії. Учасник Першої світової війни, служив на лінкорі «Кайзерін». У 1918 році закінчив навігаційні курси в Мюрвіку. У 1919 році — член Добровольчого корпусу «Петерсдорф», учасник боїв з більшовиками в Курляндії.
Після демобілізації армії залишений на флоті та 1 січня 1921 отримав звання лейтенанта. З 1 травня 1925 року — груповий офіцер у військово-морському училищі в Мюрвіку. З 24 вересня 1926 року — в штабі командувача флотом. З 29 вересня 1928 року — командир міноносця «Альбатрос», з 15 жовтня 1931 року — командир міноносця «Морський орел». 27 вересня 1933 призначений офіцером зв'язку ВМФ при командуванні сухопутних військ в Берліні. З 1 липня 1935 року — 2-й ад'ютант і офіцер зв'язку ВМФ при А. Гітлера. 3 липня 1938 року направлений на службу на «Германіаверфт» в Кіль, а 17 вересня 1938 року почав командиром ескадреного міноносця «Ганс Лоді» і флаг-капітаном 4-ї флотилії ескадрених міноносців.
Перед початком Другої світової війни 23 серпня 1939 року призначений офіцером зв'язку ОКМ у ставці фюрера, а 1 жовтня 1939 перейменований в офіцери зв'язку ВМФ при фюрері і рейхсканцлері і Верховному головнокомандувачі. Постійно перебував при Гітлері, супроводжував його в усіх поїздках як ад'ютант. У квітні 1945 року перебував в Імперській канцелярії. 21 квітня 1945 року втік через Зальцбург в «Берггоф». 8 травня 1945 здався американській владі. 12 травня 1947 року звільнений.
Нагороди
Морський нагрудний знак «За поранення» в чорному Залізний хрест 2-го класу (11 вересня 1919) Сілезький орел 2-го ступеня Хрест Левенфельда Балтійський хрест Орден морських заслуг (Іспанія) 1-го класу, білий дивізіон (16 листопада 1928) Почесний хрест ветерана війни з мечами (20 жовтня 1934) Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го і 2-го класу (18 років; 2 жовтня 1936) — отримав 3 медалі одночасно. Авіський орден, офіцерський хрест (Португалія) Орден «Святий Олександр» 4-го ступеня (Третє Болгарське царство; 17 грудня 1936) Орден Корони Італії офіцерський хрест (29 вересня 1937) командорський хрест (19 січня 1939) Орден Заслуг (Угорщина), офіцерський хрест (12 серпня 1938) Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року» Орден Хреста Свободи 2-го класу з дубовим листям і мечами (Фінляндія; 11 червня 1942) Нагрудний знак «За поранення 20 липня 1944» в чорному (20 липня 1944) Золотий партійний знак НСДАП (1944) Німецький спортивний знак
Галерея
Примітки
Література
Залесский К. А. Кригсмарине. Военно-морской флот Третьего рейха. — М.: Яуза, Эксмо. 2005. Манфред Кох-Хиллебрехт Homo Гитлер: психограмма диктатора. Переводчик: Гордиенко А. Н. Издательство: Попурри, 2003. ISBN 985-438-767-4, ISBN 3-442-75603-0.
Посилання
Фотографії і нагороди Путткамера.