Е́дрієн Броуді (; 14 квітня 1973, Нью-Йорк) — американський актор єврейського походження.

Володар кінопремій «Оскар» та «Сезар» 2003 року за роль польського єврея Владислава Шпільмана у фільмі Романа Полянського «Піаніст», яка також йому принесла всесвітню славу та визнання. 29-річний Броуді став наймолодшим володарем премії «Оскар» за найкращу чоловічу роль, а також другим наймолодшим американським актором, що здобув премію «Сезар» у тій же категорії.

За головну роль у драмі «Бруталіст» (2024) став фаворитом «сезону кінонагород», здобувши перші в кар'єрі премії «Золотий глобус» і BAFTA та другого після «Піаніста» «Оскара» за найкращу чоловічу роль.

Життєпис Едрієн Броуді народився 14 квітня 1973 року в Нью-Йорку. Єдиний син популярної фотографки Сільвії Плачі (єврейки по матері з Угорщини) і вчителя історії та художника Елліота Броуді, єврея з Польщі. Його прадід був поляком і емігрував до США перед Другою світовою війною.

Виріс в Вудгейвен (), районі середнього класу в нью-йоркському боро Квінз. Він відвідував Середню школу Джозефа Пулітцера. Коли Едрієну було 12 років, мати записала його до Академії драматичних мистецтв. Навчався у нью-йоркській середній школі Ла-Ґардіа (), де мав прізвисько «красунчик» ().

В кінці 1980-х — на початку 1990-х років Едрієн Броуді працював на телебаченні і грав невеликі епізодичні ролі в кіно. У 13 років почав зніматися в рекламних роликах та зіграв у виставі одного з театрів Нью-Йорка. 1988 року брав участь у престижному акторському курсі «Мистецтво акторського виконання». У 15 років зіграв свою першу головну роль у телевізійній драмі «Нарешті вдома» (, 1988), де зіграв сироту, який вчиться дорослого життя і працює на фермі. Закінчив Американську академію кінематографічних мистецтв і наук. Після навчання деякий час працював у театрі. Його кінодебютом була одна з трьох новел фільму «Нью-йоркські оповідання» (, 1989).

На початку 90-х років, разом з MC Hammer знімався у рекламі «Пепсі». в 1993 році Броуді виконав роль в драмі Стівена Содерберга «Цар гори», що стала його першою помітною роботою. Наступною вагомою для його акторської кар'єри подією, стала участь у фільмі режисера Терренса Маліка «Тонка червона лінія» в 1998 році.

У квітні 1999 року Броуді з'явився на обкладинці журналу Vanity Fair в якості перспективного молодого актора. У фільмі Спайка Лі «Криваве літо Сема», знятого в 1999 році, Броуді разом з низкою колег виконав пісню Hello from the Gutters, яка увійшла в саундтрек до фільму. За роль бармена Кріса Каллоуея у фільмі режисера Еріка Бросса «Ресторан» Едрієн Броуді був вперше номінований на кінематографічну нагороду — Independent Spirit Award — в категорії «краща чоловіча роль».

У 2001 році вийшов фільм режисера Петера Сірка «Гіркота любові», де Броуді зіграв шахрая Джека Грейса. За цю роль він отримав свою першу кінематографічну нагороду — VFAA — в номінації «Кращий актор».

Всесвітню популярність Едрієну Броуді принесло виконання ролі польсько-єврейського музиканта Владислава Шпільмана в драматичному фільмі Романа Поланскі «Піаніст». Актор обрав участь в цій картині, відмовившись від головної ролі в фільмі «Перл Харбор». В ході підготовки до знімання у фільмі, Броуді вивчив твори Фридерика Шопена і схуд на 13 кг. За цю роль він отримав схвальні відгуки критиків і в 2003 році був нагороджений декількома номінаціями і нагородами, включаючи «Оскар», ставши наймолодшим актором-володарем цієї премії (йому було 29 років), а також став єдиним американським актором який здобув премію «Сезар».

У 2004 році Броуді знявся у фільмах «Таємничий ліс» М. Найта Шьямалана і «Піджак» Джона Мейбері. Також в 2004 році журнал Esquire визнав Едрієна Броуді найстильнішим чоловіком Америки. 2005 року він виконав роль Джека Дрісколла в кінокартині «Кінг-Конг» — черговому рімейку однойменного фільму 1933 року. У багатьох сценах він відмовився від послуг дублера.

У 2007 році Едрієн Броуді зіграв видатного іспанського тореро Мануеля Родрігеса Санчеса в картині «Манолете». Для ролі іспанця акторові знадобився іспанський акцент, для чого він відвідував заняття з іспанської мови. У тому ж році вийшла комедія режисера Веса Андерсона «Поїзд на Дарджилінг». 2008 року Броуді зіграв дві головні ролі у фільмах «Брати Блум» і «Кадилак Рекордс». Також в 2008 році Броуді спробував себе в ролі композитора, написавши музичну тему до документального фільму про свою матір Сільвію Плачі як про фотографа — Self-Portrait with Cows Going Home and Other Works: A Portrait of Sylvia Plachy.

У квітні 2009 року Едрієн Броуді взяв участь в 33-х гонках Toyota Pro в Лонг-Біч в рамках заїзду Celebrity Race. Метою цього заходу був збір грошей для дитячих лікарень в окрузі Орандж, Каліфорнія.

У 2011 році у фільмі «Опівночі в Парижі» Броуді виконав роль Сальвадора Далі. 2014 року він зіграв у фільмі «Готель „Гранд Будапешт“», який був номінований на безліч нагород, в тому числі, BAFTA і «Оскар».

У 2017 році Броуді зіграв роль головного антагоніста в четвертому сезоні популярного серіалу «Гострі картузи».

У 2024 році актор створив центральний образ угорського архітектора, який погоджується на реалізацію монументального проєкту, в епічній драмі «Бруталіст». Ця роль принесла Броуді перші в кар'єрі премії «Золотий глобус» і BAFTA та другий після «Піаніста» «Оскар» за найкращу чоловічу роль.

Особисте життя З 2006 року мав роман з акторкою Ельзою Патакі. Пара розійшлась у 2008 році.

Фільмографія

Телебачення

Озвучення

Відео, короткометражні фільми

Продюсер

Режисер

Композитор

Див. також 9974 Броуді — астероїд, названий на честь актора.

Примітки

Посилання