Афо́нсу (; — ) — португальський інфант, герцог Браганський (1442—1461). Граф Барселуський і Нейвійськікий. Представник Авіської династії. Родоначальник Браганського дому. Народився у Ештремоші, Португалія. Позашлюбний син португальського короля Жуана I від коханки Інеш Піріш, доньки єврейського шевця. Легітимізований батьком. Виховувався мачухою, королевою Філіппою Ланкастерською. Рідний брат арундельської графині Беатриси. Звідний брат інфантів Дуарте, Педру, Енріке, Жуана, Фернанду. Брав участь у завоюванні Сеути (1415). Після сходження на трон малолітнього короля Афонсу V програв політичну боротьбу за регентство братові Педру. На знак примирення отримав від останнього герцогський титул (1442). Тим не менш, не змирився з поразкою; успішно посилив свої позиції при королівському дворі завдяки інтригам і любовним зв'язкам. Налаштував повнолітнього короля проти Педру, змусивши брата повстати (1448). Знищив повсталих при Алфарробейрі (1449). Виконував роль головного радника короля, а також регента під час королівських походів до Африки. Чоловік Беатриси Перейри, доньки конетабля Нуну Перейри. Помер у Шавеші, Португалія.
Імена Афо́нсу Барсе́луський () — за назвою графського титулу. Афо́нсу Брага́нський () — за назвою герцогського титулу. Афо́нсу І Браганський — на противагу Афонсу ІІ Браганському, що зійшов на трон під іменем Афонсу VI. Афо́нсу Португа́льський () — як інфант. Альфо́нс — у латинській документації
Біографія Афонсу народився 10 серпня 1377 року в Ештремоші, Португалія. Він був позашлюбним сином португальського короля Жуана I від коханки Інеш Піріш, доньки єврейського шевця.
31 жовтня 1391 року батько дарував йому титул графа НейвськогоDom Affonso de Portugal // Portugal, kings. Medieval Lands database., а 20 жовтня 1401 року — легітимізував, визнавши законним сином.
8 листопада 1401 року Афонсу одружився із графинею Беатрисою Перейрою, донькою португальського конетабля і барселуського графа Нуну Перейри, національного героя країни. За правом дружини він отримав титул графа Барселуського, а також титули графа Фарійського і Пенафієльського.
1432 року Афонсу разом з братами і сином Фернанду взяв участь у обговоренні проекту Танжерського походу на королівській раді. Він виступив проти цієї авантюри, вважаючи, що Португалія немає ресурсів на кампанії в Північній АфриціMonumenta Henricina IV:129.. Афонсу радив братові Енріке, що був організатором проекту, вступити на службу до Кастильської Корони, де б той зміг проявити свою доблесть у війнах з іновірцямиMonumenta Henricina IV:123; Russell, 2000:Ch.6.
30 грудня 1442 року Афонсу удостоївся титулів герцога Браганського, сеньйора Гімарайнського і Віла-Вісозького.
15 грудня 1461 року Афонсу помер у Шавеші, Португалія.
Сім'я
Мати: Інеш Піріш (?-?), донька єврейського шевця Рідна сестра: Зведені брати і сестри:
1-а дружина (з 1401): Діти:
Примітки
Джерела Livermore H.V. History of Portugal. Cambridge: University Press, 1947. Livermore H.V. A New History of Portugal. Cambridge: University Press, 1969. Monumenta Henricina: in 15 v. / ed. Dias Dinis, Antonio Joaquim. Coimbra, 1960—1974. Russell, Peter E. Prince Henry 'the Navigator': a life New Haven, Conn: Yale University Press, 2000.
Посилання