Джеймз Маршалл «Джимі» Гендрікс ( Джимі Гендрикс; при народженні Джонні Аллен Гендрікс (); 27 листопада 1942, Сіетл, Вашингтон — 18 вересня 1970, Лондон, Англія) — американський гітарист, співак і композитор, творчість якого пов'язана з такими напрямками як-от есидрок, блюз-рок та джаз-рок. За версією журналу Rolling Stone, Гендрікс був визнаний найкращим гітаристом світу.

Широко визнаний як один з найбільш сміливих і винахідливих віртуозів в історії рок-музики, Джимі став піонером електрогітари, відкривши в ній нескінченне джерело можливостей нового звучання — зокрема це використання зворотного зв'язку, налаштованого на максимальну потужність підсилювачів, застосування ланцюгів гітарних ефектів. Іноді також грав на неналаштованих гітарах, досягаючи характерного дещо «фальшивого» звучання, навмисний фальш властивий був і в його вокалі.

Дитинство та походження Гендрікс був афроамериканцем. Його дід по батьківської лінії, Бертран Філандер Рос Гендрікс, народився в 1886 році з від позашлюбного зв'язку між жінкою на ім'я Фанні та зернового мецената з Урбани, Огайо або Іллінойс, його з найзаможніших людей в місті його часу. Бабуся по батьківською лінією, Зенора "Нора" Роуз Мур, колишня танцюристка й виконавиця водевілю, яка співзаснувала Фонтану каплицю на Хоганські алеї. Гендрікс та Мур переїхали до Ванкувер, Канада, де в них народився син на ім'я Джеймс Аллен Гендрікс 10 червня 1919 року, він мав прізвисько "ЕЛ".

У 1941 році після переїзду в Сіетл, штат Вашингтон, Ел познайомився з Люсіль Джетер (1925-1958) на танці; вони одружилися 31 березня 1942 року. Батько Люсіль (дід Джимі по материнській лінії) був Престон Джетер (народ. 1875), чия мати народилася в аналогічних обставинах, як Бертран Філандер Росс Хендрікс. Мати Люсіль, Кларіс (до шлюбу Лоусон), мала афроамериканських предків, які були поневоленими людьми. Ел, який був призваний армією США для служби у Другій світовій війні, пішов, щоб почати свою базову підготовку через три дні після весілля. Джонні Аллен Хендрікс народився 27 листопада 1942 року в Сіетлі; він був першим з п'яти дітей Люсіль. У 1946 році батьки Джонні змінили його ім'я на Джеймс Маршалл Хендрікс, на честь Ела і його покійного брата Леона Маршалла.

Перебуваючи в Алабамі під час народження Хендрікса, Елу відмовили у стандартній військовій відпустці, наданій військовослужбовцям для пологів; його командир помістив його в склад, щоб перешкодити йому дезертирство, щоб побачити свого малолітнього сина в Сіетлі. Він провів два місяці в ув'язненні без суду і слідства і, перебуваючи в складі, отримав телеграму про народження сина. Під час трирічної відсутності Ела Люсіль намагалася виховати сина. Коли Ел був у від'їзді, Хендрікс в основному піклувалися члени сім'ї і друзі, особливо сестра Люсіль Делорес Холл і її подруга Дороті Хардінг. Аль отримав почесне звільнення від армії США 1 вересня 1945 року. Через два місяці, не знайшовши Люсіль, Ел відправився в Берклі, штат Каліфорнія, додому до подруги сім'ї на ім'я місіс Чамп, яка доглядала і намагалася усиновити Гендрікса; тут Ел вперше побачив сина.

Творчий шлях Гендрікс починав кар'єру в 1960-х роках як студійний музикант, часом також грав у клубах. У 1966-му його почув басист Чес Чендлер (Chas Chandler) і вмовив переїхати до Лондону для спільної роботи. З 1966 Джимі створив тріо, що отримало назву The Jimi Hendrix Experience, з яким записав три студійні альбоми. Перший альбом Гендрікса Are You Experienced?, виданий у 1967 році приніс йому світову славу, а такі композиції як Purple Haze, Foxy Lady, , Are You Experienced? та стали стандартами рок-музики. Протягом наступних трьох років Гендрікс видав ще два альбоми — Axis — Bold as Love та Electric Ladyland, які містять такі хіти як «Little Wing», «Voodoo Child», «All Along the Watchtower» (кавер пісні Боба Ділана) і «Gypsy Eyes».

Джимі Гендрікс багато гастролював, зокрема відомі його виступи на попфестивалі в Монтереї 1967 і на фестивалі у Вудстоку 1969 року. Перший запам'ятався незвичним гепенінгом, коли Гендрікс тримав гітару за плечима й головою і щипав струни зубами, а під час виконання «Wild Thing» підпалив її та розбив об сцену. Другий виступ запам'ятався новітньою і нестандартною інтерпретацією американського гімну — The Star Spangled Banner, цей виступ вважався найоригінальнішою акцією проти війни у В'єтнамі. У мелодію гімну впліталися звуки гелікоптерів, пострілів і вибухів.

В останні роки своєї діяльності стиль Гендрікса еволюціював у бік джазу і джаз-року. 1969 року разом із Біллі Коксом і Бадді Майлзом створили гурт Band of Gypsys, який дав прекрасний концерт у залі Fillmore East (Нью-Йорк).

Творчий шлях Гендрікса обірвався несподіваною смертю 18 вересня 1970 року. Причиною смерті стало задушення блювотними масами після прийняття дев'яти пігулок снодійного. По смерті Гендрікс залишив чимало неопублікованих записів і його спадкоємці (батько і сестра артиста) найняли спеціального менеджера, який допоміг упорядкувати його доробки. Наслідком цього став вихід кількох посмертних альбомів з музикою Гендрікса.

Джимі Гендрікс був похований у Грінвудському Меморіальному Парку в Рентоні, штат Вашингтон, США, всупереч його бажанню бути похованим в Англії.

Образ у кіно та літературі У 2013 році на екрани вийшов біографічний фільм американського режисера Джона Рідлі про життя Джимі Гендрікса «Jimi: All Is By My Side».

Український письменник Андрій Курков написав та 2012 року видав книжку під назвою «Львівська гастроль Джимі Гендрікса».

Дискографія

Цікаві факти Композиція Джимі Гендрікса «Hey Joe» фігурує у книзі рекордів Гіннеса як твір, який одночасно виконувався найбільшою кількістю гітаристів. Рекорд був поставлений 1 травня 2006 року, коли на площі Ринок у Вроцлаві пісню в унісон виконав 1581 гітарист, проте рівно через рік, 1 травня 2007 року на тій же площі цей рекорд перевершили — твір прозвучав у виконанні 1876 гітаристів.1 травня 2016 року, на центральній площі Вроцлава у Польщі, хіт музиканта «Hey Joe» одночасно виконали 7356 гітаристів.

У грудні 2016 року американські ботаніки назвали новий вид квіткових рослин на честь Джимі Гендрікса — Dudleya hendrixii.

Примітки

Література Говард Мендел. Джимі Хендрикс. Не обов'язково під кайфом // «Контрапункт» (музичний додаток до тижневика «Український тиждень» (Київ)). — № 7 (липень 2011). — Стор. 20-24. Артём Троицкий. На третьем камушке от Солнца… // «Клуб и художественная самодеятельность» (Москва). — 1979. — №9. — С. 31-32, 53.

Посилання

Офіційна сторінка Джимі Гендрікса Джимі Гендрікс. Життя і досягнення легендарного музиканта Галерея