Туркменістан — країна з унікальною та контрастною геологічною будовою, де безкраї простори пустелі Каракуми межують із величними складчастими системами Копетдагу та Кугитангтау. Тектонічна історія цього регіону, що формувався на стику давніх літосферних плит, зумовила не лише формування масштабних басейнів осадонакопичення, але й виникнення колосальних покладів вуглеводнів, які забезпечили країні світове економічне значення. Водночас динамічні підземні процеси породили дивовижні природні феномени — від палаючих газових кратерів до унікальних карстових печер. Дослідження геологічної будови Туркменістану є ключем до розуміння еволюції всієї Центральної Азії.
Геологічна будова країни
Територія Туркменістану входить до складу Альпійсько-Гімалайського складчастого пояса і займає частину 3-х великих тектонічних елементів: епігерцинської платформи (південне закінчення Туранської плити), альпійської складчастої області (Західно-Туркменська западина, гірські складчасті підняття Великий Балхан і Копетдаг, Передкопетдазький крайовий прогин) і епіплатформного орогену (Гаурдак-Кугітанзька область піднять).
Туранська плита в Туркменістані містить: палеозойський складчастий фундамент, складений дислокованими й метаморфізованими осадовими і магматичними породами, що залягають на глибині 1-15 км (Мургабська западина); верхньопалеозойсько-тріасовим комплексом ефузивно-осадових відкладів, який плащевидно залягає на породах фундаменту (потужність до 1 км), відсутній на склепіннях, а в ґрабенах і прирозломних прогинах (потужність — декілька км) суттєво складчастий; мезозойсько-кайнозойським осадовим чохлом. Юрський комплекс потужністю близько 1000 м представлений в нижній і середній частині переважно теригенними континентальним відкладами, у верхній — теригенно-карбонатними морськими утвореннями. Крейдовий комплекс (до 2500 м) складений карбонатними, теригенними строкато-кольоровими, сіро-кольоровими й глинисто-карбонатними породами. Палеоген-нижньоміоценовий (морський комплекс) представлений глинисто-карбонатними, глинисто-піщаними й піщаними відкладами (до 3000 м). Неоген-четвертинний комплекс (до 2000 м) складений переважно теригенними морськими відкладами на заході й континентальними на сході й в центральних районах. З осадовим чохлом Туранської плити в Туркменістані пов'язані великі родовища газу, вугілля, целестину, каолінових глин, нерудних будівельних матеріалів, кам'яної і калійної солей.
Структурні елементи альпійської складчастості сформувалися на місці геосинклінальної області, що існувала в юрі, крейді й палеогені. Верхній комплекс альпійської області виконаний платформними й орогенними формаціями потужністю 2-8 км (Західно-Туркменська западина). З осадовим комплексом Великого Балхану пов'язані прояви залізних і молібденових руд, родовища агатів і гірського кришталю, бентонітових глин, нерудних будівельних матеріалів. У осадових відкладах Копетдагу виявлені родовища бариту і вітериту, прояви поліметалічних, ртутних і сірчаних руд, родовища керамзитових і керамічних глин, кварцових пісків, запаси прісних і йодистих промислових вод.
У осадовому чохлі Західно-Туркменської западини зосереджені основні нафтові родовища, дрібні газові, родовища йодобромних вод і нерудних будівельних матеріалів. Неоген-четвертинний комплекс, складений переважно червонокольоровою моласою потужністю від сотень м до 2-3 км, нагромаджувався в окремих прогинах. З цією областю пов'язані родовища вугілля, сірки, калійних і кам'яних солей, йодобромних вод, мідистих пісковиків, целестину, гіпсу, ангідритів, нерудних будівельних матеріалів. Основні структурні елементи території Туркменістану розвивалися з пізньопалеозойського часу. Найзначніші перебудови, що визначили основні риси сучасного ландшафту, відбулися в неоген-четвертинний період.
Див. також
Економіка Туркменістану Корисні копалини Туркменістану Історія освоєння мінеральних ресурсів Туркменістану Гірнича промисловість Туркменістану Географія Туркменістану Гідрогеологія Туркменістану Сейсмічність Туркменістану Нафта Туркменістану Газ Туркменістану </div>
Література
Географічний атлас світу / гол. ред. І. Л. Дрогушевська; відп. ред. В. В. Радченко; худож.-оформ. М. Гутман. — К. : ДНВП «Картографія», 2018. — 184 с. — ISBN 978-966-946-053-0 Геологія материків і океанів / За ред. В. Г. Крочака. — Львів : ЛНУ ім. Івана Франка, 2012. — 392 с.
Гожик П. Ф., Лялько В. І., Бабаєв Ю. Ю. Регіональна геологія світу. — К. : Наук. думка, 2015. — 424 с. </div>
Посилання
Огар В. В. Регіональна геологія : підручник. К. : КНУ, 2023