Мангеттен-Біч () — місто () в США, в окрузі Лос-Анджелес штату Каліфорнія. Населення — осіб (2020).

Місто розташоване на південному заході Лос-Анджелеського округу штату Каліфорнія, США, на тихоокеанському узбережжі південніше Ель-Сегундо, північніше Ермоза-Біч. Мангеттен-Біч є одним із трьох міст, що складають район Саут-Бей (Південну бухту). Міра-Коста вища середня школа у Мангеттен-Біч є одна з 1 % найкращих середніх шкіл у США. У 2017 році, за версією журналу Forbes Мангеттен-Біч посідає 66-е місце у списку найдорожчих поштових індексів Америки із середньою ціною будинків $3,150,204.

Єдиний шкільний район Манхеттен-Біч за результатами тестів займає 3-тю сходинку в штаті Каліфорнія. За рейтингом журналу Форбс Єдиний шкільний район Манхеттен-Біч є 6-м шкільним округом у США. 2014 року газета Манхеттен-Біч Біч Репортер повідомляла, що місто має більший відсоток освічених мешканців (з дипломами бакалавра й вище), ніж в будь-якому іншому передмісті Лос-Анджелеса.

Багато особистостей відомих у спорті та індустрії розваг живуть у Манхеттен-Бічі через його розташування на океані, шкільну освіту та легке сполучення з Лос-Анджелесом. Журнал GQ назвав Манхеттен-Біч одним із шести найкращих пляжів США в липні 2014 року.

За даними на 18 травня 2017 року, дослідження PropertyShark поштовий індекс Манхеттен-Біч 90266 належить до 32 найдорожчих поштових індексів у США. За даними на грудень 2017 р. дослідження PropertyShark міста Манхеттен-Біч, середня ціна квадратного фута житла була найдорожча ($943 за кв. фут) з усіх 88 міст в окрузі Лос-Анджелес. Малібу займає друге місце за середньою ціною за фут $933 за квадратний метр, а Беверлі-Хіллс було третім у 839 $ за квадратний фут.

Історія В 1863 році шотландський іммігрант, сер Роберт Бернетт (Robert Burnett), купив Ранчо Саусал-Редондо й Ранчо Агуае-де-ла-Сентінела у спадкоємців Авіли за $33,000. У 1873 р. Бернетт здав в оренду Ранчо канадійцю Даніелу Фрімену (неамериканець Деніел Фріман був першим, хто подав позов за Актом про садибу 1862 року). Бернетт повернувся до Шотландії, а Фрімен переїхав із дружиною та трьома дітьми на ранчо й зайнявся вирощуванням різних культур. 4 травня 1885, Фрімен купив ранчо від Бернетт за $140,000.

Джордж Х. Пек володів багатьма землями, що стали північною частиною Манхеттен-Біч. Приблизно 1902 року була обрана назва для міста жерекуванням, через кидання монети. Ним стала назва Манхеттен, за районом Манхеттен у Нью-Йорку, що був рідним місцем для забудовника міста Стюарта Мэрилла. Другу частину — «Біч» (Пляж) було додано до назви міста у 1927 році на запит поштмейстера.

Земля у Манхеттен-Біч являла собою піщані дюни. Протягом 1920-х і 1930-х років Кун Бразерс Констракшен Компані зрівняла піщані дюни, а надлишок піску продала й вивезла на острів Вайкікі на Гаваях, де завдяки йому перетворили рифи й скелі на піщаний пляж. Пісок також використовували для будівництва Лос-Анджелеського Колізею й частини автошляху Pacific Coast Highway.

Географія Мангеттен-Біч розташований за координатами (33,889632, –118,397370). За даними Бюро перепису населення США в 2010 році місто мало площу 10,21 км², з яких 10,20 км² — суходіл та 0,01 км² — водойми.

Манхеттен-Біч займає 3400 метрів пляжного узбережжя океану.

Клімат

Манхеттен-Біч має переваги від океанських бризів, що забезпечують чисте повітря й літні температури, що на 5,6—11,1 градусів холодніше, ніж у внутрішніх областях Південної Каліфорнії.

Пляж і піщані дюни Манхеттен-Біч — прекрасне місце для пляжного волейболу і серфінгу.

Більшість земель у Манхеттен-Біч були колись відкритими піщаними дюнами, що тепер забудовані будівлями. Підвищення дюн дають гарний вин на океан для мешканців західної частини міста. Найвищий пагорб становить 244 футів у висоту й розташований на південно-заході міста. Єдина дюна залишилася у Сенд-Дюн парку, де пісок нагадує оригінальний пейзаж міста. Наприкінці 1920-х років надлишок піску був придбаний гавайськими забудовниками у Kuhn Brothers Construction Company для доставки піску через Тихий океан з Манхеттен-Біч через Лос-Анджелес Харбор на Вайкікі-Біч протягом 10-річного періоду.

Пляж має ширину близько 120 метрів й 3400 метрів у довжину. На початку минулого сторіччя, пляж був вузьким (приблизно 45 метрів) з ухилом. З 1938 по 1989 рік його було розширено у понад 2 рази на півночі за будівництва очисного заводу Хайперіон, Марина-Дель-Рей й електростанції Скаттергуд. Пісок було пересунуто на південь природною прибережною течією океануReppucci, Джордж М. „Манхеттен-Біч, Каліфорнія: ширина ухвалою від століття зображень“; береги і пляжу, тому 80, вип. 4, осінь 2012..

Кожен серпень в місті проводиться Мангеттен-Біч відкритий турнір з пляжного волейболу й міжнародний Серф-фестиваль.

Місцевості

Мешканці поділяють місто на кілька місцевостей: Стренд (нитка), Сенд-Секшен (Піщаний Відділ), Хилл-Секшен (Пагорбовий Відділ), Трі-Секшен (Дерев'яний Відділ), Гез-Ламп Секшен (Газоламповий відділ), Мангеттен-Вілладж (Мангеттенське село), Манхеттен-Хайтс (Мангеттенські висоти), Манхеттен-Ноллс (Мангеттенські пригірки), Ліберті-Вілладж (Вільне село), Зе-Поетс-Секшен (у складі Шелли, Теннисон, Лонгфеллоу, Кітс), Ел-Порто (Норт-Мангеттен-Біч). Зе-Рот-Тракт між Херрин й Пек іноді називають Бьорд-Секшен.

Місцевість Хилл-Секшен відома за високою ціною на будинки, де багато садиб реконструйовані або наново побудовані. Круті пагорби надають панорамний видом на океан та місто.

У сусідньому Сенд-Секшен тихі пішохідні вулиці прилеглі до океану. Будинку на березі океану простягаються вздовж велосипедної доріжки й пішохідної алеї «Стренд».

«Стренд» Манхеттен-Біч містить один з найдорожчих будинків за квадратний фут у США.

З 2010 року нові проекти забудови у Мангеттен-Біч не може перевищувати двох ділянок землі. Такі обмеження на розмір й зовнішній вигляд були прийняті у Мангеттен-Біч міською радою, щоб зберегти зовнішній вигляд пляжного містечка після того, 3 ділянки лоти були об'єднані для вілли у 16,000 квадратних футів на узбережжі у 2008 році.

Даунтаун (центр) міста Даунтаун Мангеттен-Біч проходить уздовж Мангеттен-Біч бульвару й вулиць перпендикулярних до Мангеттен-Біч Пірс й Валлі Драйв. Тут багато ресторанів, що оцінені у Zagat, бутіки і магазини, що створюють пішоходний багатофункціональний міський центр. На колишньому місці керамічної фабрики Metlox, що була закрита на початку 1990-х років і перепрофільована на багатофункціональний центр із розкішним бутік-готелем, спа, ресторанами, магазинами, підземним паркінгом.

Північний Мангеттен-Біч Район Північний Манхеттен-Біч є діловим районом, що розташовано недалеко від перетину Роузкранс і Хайланд, містить багато прекрасних ресторанів й магазинів. Район охоплює від 32-ї до 45-ї вулиці у межах якого міститься понад 80 бізнесів».

Роузкранс Коридор Роузкранс Коридор розташовано на південній стороні Роузкранс Авеню, на схід від Сепулведи та на захід від Авіейшен.

Тут розташовані Манхаттен-Біч заміський клуб у західній кінцівці Мангаттен-Біч Готеля й поля для гольфу, універмаг електроніки Фрайс Електронікс, магазини роздрібної торгівлі, ресторани, супермаркети, багатоповерхові офісні будівлі й торгові центри.

Сепульведа Коридор Комерційній район за головною міською магістраллю «Північ — Південь». Цей район включає в себе Манхеттен Вілладж Молл (Манхеттенський сільський торговий центр), що розташовано на схід від бульвара Сепулведа між авеню (проспектами) Марін й Роузкранс. Торговий центр, побудований на початку 1980-х, був відремонтований наприкінці 1990-х й на початку 2000-х років. Торговий центр має 2 універмагиМейсіс на обох кінцях і орендарів включають в себе , , , і магазин Apple. Тут також розмішений медичний центр Кайзер Перманенті на бульварі Сепулведа.

Авіейшн Коридор Розташований уздовж бульвару Авіейшн (східна межа міста), на південь від Роузкранс-авеню й на північ від Маріна авеню. Тут розташовано декілька розважальних й космічних комплексів: студії Manhattan Beach Studios, Нортроп Груммана космічний парковий комплекс. Manhattan Beach Media Campus є місцем виробництва багатьох популярних фільмів та телевізійних шоу, включаючи Marvel pictures «Тор» й «Залізна Людина 2» і обидва сиквела фільм Джеймса Кемерона «Аватар». Студійний комплекс обладнаний однією з найбільших фотоелектричних сонячних панелей на даху установок в районі, що генерує близько 1 мвт потужності.

Парки та зони відпочинку

Мангаттен-Біч славиться своїми чистими, широкими піщаними пляжами й притягає понад 3,8 млн відвідувачів щорічноОцінка потенційних економічних наслідків зміни клімату на пляжі південної Каліфорнії; зміна клімату (2011) 109 (Додаток 1): S277–S298 Дої 10.1007/s10584-011-0309-0. Уздовж пасма на східній околиці пляжу, бетонна велосипедна доріжка виділена для велосипедистів. Велодоріжка простягається на північ від Санта-Моніки і на південь до Палос-Вердес. Окрема 3400-метрова доріжка, призначена для пішоходів, проходить уздовж велосипедної доріжки. Туалети й душ прилеглі стежок Стренду. Пляжний волейбол, купання, йсерфінг дуже популярні серед мешканців й відвідувачів міста. Популярні місця для серфінгу включають Пірс й Ел-Порто. Рятувальні станції розташовані по всій довжині пляжу. Пляж прибирається щодня гуртами з Департаменту пляжів й гаваней Лос-Анджелеського оуругу.

Йорк по імені Манхеттен-Біч #1 «2011 кращі місця для багатих і самотніх», під час подорожі Канал імені Манхеттен-Біч на 9-й самий класний пляж на землю 2008 «21 цитрусових» показують. Манхеттен-Біч також називають «перлиною Південно-Бей» по своїй красі і доцільності.

Є кілька громадських парків в місті. Найбільший і найпопулярніший парк polliwog розташований на набережній Манхеттена, у двох кварталах на захід від авіаційної бульвар. Пуголовок парк включає в себе Манхеттен-Біч, Ботанічний сад, а також невелике озеро, концерт під відкритим небом амфітеатр, дитячий майданчик обладнання, столи для пікніка, туалети і обгороджений собака район навчань. Також на сайті Манхеттен-Біч Історичне Товариство Червоного котеджу, у якому проживає Міська колекція історичних артефактів. Морський Парк-Авеню, на захід від авіації бульвар морський, має кілька світяться кулі поля, баскетбольні майданчики, критий ракеткою м'яч об'єкті. Невеликий скейт-парк був доданий в морський Парк Авеню в 2017 році після 16 років боротьби за його розташування. Лайв-ОК-парк в центрі міста з полями, обладнання спортивної майданчики, тенісні корти та столи для пікніка. Брюс пляж (раніше Кульякан Park) знаходиться на північ від центру міста.

Демографія

Згідно з переписом 2010 року, у місті мешкало осіб у домогосподарствах у складі родин. Густота населення становила 3442 особи/км². Було 14929 помешкань (1463/км²).

Расовий склад населення: 84,5 % — білих 8,6 % — азіатів 0,8 % — чорних або афроамериканців 0,2 % — корінних американців 0,1 % — вихідців з тихоокеанських островів 1,2 % — осіб інших рас До двох чи більше рас належало 4,6 %. Частка іспаномовних становила 6,9 % від усіх жителів.

За віковим діапазоном населення розподілялося таким чином: 24,8 % — особи молодші 18 років, 62,5 % — особи у віці 18—64 років, 12,7 % — особи у віці 65 років та старші. Медіана віку мешканця становила 40,9 року. На 100 осіб жіночої статі у місті припадало 100,4 чоловіків; на 100 жінок у віці від 18 років та старших — 99,2 чоловіків також старших 18 років.

Середній дохід на одне домашнє господарство становив доларів США (медіана — ), а середній дохід на одну сім'ю — долари (медіана — ). Медіана доходів становила доларів для чоловіків та долари для жінок. За межею бідності перебувало 4,0 % осіб, у тому числі 3,8 % дітей у віці до 18 років та 2,8 % осіб у віці 65 років та старших.

Цивільне працевлаштоване населення становило осіб. Основні галузі зайнятості: науковці, спеціалісти, менеджери — 20,9 %, освіта, охорона здоров'я та соціальна допомога — 20,1 %, фінанси, страхування та нерухомість — 12,4 %, виробництво — 11,5 %.

Економіка