Туреччина — індустріально-аграрна країна. Основні галузі промисловості: гірнича (вугілля, хроміти, бор, мідь), чорна і кольорова металургія, нафтопереробна, машинобудування, паперова, харчова. Транспорт — автомобільний, залізничний, трубопровідний, морський, річковий, повітряний. Протяжність державних залізниць Туреччини в 1994 становила 10,4 тис. км. Вони напряму пов'язані з рейковою мережею Сирії, Ірану і європейських країн. Шосейних доріг з твердим покриттям в 1995 нараховувалося близько 46 тис. км. У 1992 торговий флот Туреччини мав водотоннажність близько 3 млн т. Головні морські порти: Стамбул, Ізмір, Ізміт, Іскендерун, Мерсін, Самсун, Трабзон. Аеропорти Стамбулу: Аеропорт Стамбул-Сабіха Гекчен та Міжнародний аеропорт Ататюрк, а також Анкари обслуговують декілька десятків міжнародних авіаліній.
Історія
З 1980 по 1987 річне зростання ВВП коливалося між 3,3 % і 8,1 %, але в 1988 скоротилося до 2,5 %, а в 1989 до 1,1 %, після чого уряд ввів обмеження, направлені на сповільнення інфляції. Після зниження показника до 0,9 % в 1990, що було пов'язано з війною в Перській затоці (1990—1991), ВВП Туреччини почав поступово збільшуватися: в 1995 на 8,1 %, в 1996 — на 7,1 і в 1997 — на 8 %.
За даними [Index of Economic Freedom, The Heritage Foundation, U.S.A. 2001]: ВВП — $ 201 млрд. Темп зростання ВВП — 2,8 %. ВВП на душу населення — $3167. Прямі закордонні інвестиції — $ 102 млн. Імпорт — $ 61,3 млрд (г.ч. Німеччина — 15,9 %; Італія — 9,3 %; США — 8,8 %; Франція — 6,6 %; Велика Британія — 5,8 %). Експорт — $ 54 млрд (г.ч. Німеччина — 20,3 %; США — 8,3 %; Велика Британія — 6,4 %; Італія — 5,8 %; Росія — 5 %).
Промисловість
Протягом 1950-1960-х років індустріалізація країни протікала швидкими темпами. У 1970-х роках в обробних галузях було зайнято приблизно 15 % всієї робочої сили, в 1993 21 %, а частка промисловості в ВВП зросла з 12 % в 1952 до 30,6 % в 1995. Близько 3/4 усього індустріального виробництва і зайнятого в ньому населення зосереджені в Стамбулі та Ізмірі та в прилеглих до цих міст прибережних районах Мармурового та Егейського морів. Іншими найважливішими промисловими центрами є Анкара, район Чукурова, а також Зонгулдак на узбережжі Чорного моря, де добувається кам'яне вугілля і поблизу, в Карабюке й Ереглі, де виросли два великих металургійних комбінати. У 1993 виплавка сталі досягла бл. 10,3 млн т. По всій країні розкидана безліч невеликих підприємств, які також вносять серйозний внесок у виробництво. Провідними галузями турецької промисловості є текстильна і харчова.
Велику популярність у світі здобули компанії із випуску світло-, електро- та електронно-технічної продукції, такі як Üstün Avize San. ve Tic. Ltd. Şti, MEPA ELEKTRIK тощо.
Сільське господарство У 1994 аграрний сектор економіки, включаючи лісове і рибне господарство, забезпечував створення 15,7 % ВВП і давав робочі місця бл. 40 % працездатного населення країни. На Анатолійському плоскогір'ї традиційно вирощують зернові та розводять худобу. У багатших прибережних районах, зокрема на узбережжі Егейського моря, поширені великі землеволодіння. У цих районах обробляють такі товарні культури, як бавовник, тютюн і плодові. Виробництво зернових і тваринництво забезпечують 2/3 всієї сільськогосподарської продукції. Із зернових культур бл. 2/3 припадає на пшеницю та 1/4 — на жито. Тваринництво залишається найважливішою галуззю передусім в гірських східних районах, де заняття землеробством обмежене через складні природні умови. У 1994 в Туреччині нараховувалося 36 млн голів овець, від яких отримують вовну для килимарства, а також шкури і м'ясо. Стадо великої рогатої — 12 млн голів; 10 млн кіз, з яких 1/4 — ангорські, що дають мохер. 1/3 аграрної продукції практично в рівних частках формується шляхом зборів фруктів та овочів і урожаю технічних культур, основу якого складають бавовна (837 тис. т в 1995), тютюн (178 тис. т) і цукровий буряк (11,7 млн т).
Енергозабезпечення Первинна енергія, яка необхідна країні може бути оцінена в 90 млн т нафтового еквівалента в 2000, 117 млн т — в 2005 і 156 млн т — в 2010. Однак, власне виробництво енергії покриває потреби на 45 % в 2001, до 42 % в 2005 і 38 % в 2010.
Вироблення електроенергії зросло з 4 млрд кВт·год. в 1963 до 86,3 млрд кВт·год. в 1995. У 1995 3/5 всієї електроенергії країни вироблялося на ТЕС, інша частина — на ГЕС. Найбільшими гідроенергетичними об'єктами в Туреччині стали ГЕС Кебан на р. Євфрат і ГЕС Хірфанли на р. Кизил-Ірмак. Виробництво електроенергії у 2015 році склало 245,8 млрд кВт·год.
Туризм Туризм є однією з важливих галузей турецької економіки, туризм складає близько 13% всієї економіки Туреччини.
За даними СОТ у 2019 році Туреччина була шостою за популярністю туристичним напрямком у світі. У 2019 році туризм приніс Туреччини 34 мільярди доларів США (25 мільярдів фунтів стерлінгів).
Інфляція У 2022 році мешканці Туреччини зіткнулися з девальвацією національної валюти та гіперінфляцією (стрімким зростанням споживчих цін).
+ Індекс споживчих цін Туреччини зміна відповідно до такого ж минулорічного періоду 2022 2023 2024 Дата Відсоток зростання Дата Відсоток зростання Дата Відсоток зростання 01.2022 36,08 % 01.2023 64,27 % 01.2024 64,86 % 02.2022 48,69 % 02.2023 57,68 % 02.2024 67,07 % 03.2022 54,44 % 03.2023 55,18 % 03.2024 68,50 % 04.2022 61,14 % 04.2023 50,51 % 04.2024 36,08 % 05.2022 69,79 % 05.2023 43,68 % 05.2024 69,80 % 06.2022 73,50 % 06.2023 39,59 % 06.2024 75,45 % 07.2022 78,62 % 07.2023 38,31 % 07.2024 71,60 % 08.2022 79,60 % 08.2023 58,94 % 08.2024 09.2022 80,21 % 09.2023 61,53 % 09.2024 10.2022 83,45 % 10.2023 61,36 % 10.2024 11.2022 85,51 % 11.2023 61,98 % 11.2024 12.2022 84,39 % 12.2023 64,77 % 12.2024
Проблеми
Безробіття Кожен п'ятий молодий чоловік у Туреччині не має роботи. З жінками ситуація ще гірша.
За даними ОЕСР Туреччина займає четверте місце у світі за кількістю молоді яка не має роботу, освіти або професійної підготовки.
Див. також Корисні копалини Туреччини Історія освоєння мінеральних ресурсів Туреччини Гірнича промисловість Туреччини Геологія Туреччини Гідрогеологія Туреччини Сейсмічність Туреччини Güleryüz Анатолійські Тигри Список найбільших компаній Туреччини
Примітки
Джерела Гірничий енциклопедичний словник: у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X
Посилання Turkish-U.S. Business Council (TAIK) OECD's Turkey country Web site and OECD Economic Survey of Turkey Deutsche Bank Research A Guide on Doing Business in Turkey Invest in Turkey Core Indicators of Turkish Economy-Association of Treasury Controllers