Павло Васильович Михайлов (7 липня 1908, Петергоф, Російська імперія – 20 грудня 1980, Одеса, УРСР, СРСР) — театральний актор. Народний артист Української РСР (1954).
Біографія П. В. Михайлов народився 7 липня 1908 році у Петергофі.
У 1929 році закінчив Ленінградську драматичну студію імені М. Ходотова.
Під час навчання грав на професійній сцені Ленінградського театру при Центральному домі мистецтв.
У 1930—1933 роках був актором Ленінградського Великого драматичного театру, у 1936—1939 роках — актором Свердловського театру драми.
У 1933—1936, 1939—1941 роках та з 1945 року і до кінця життя працював в Одеському російському драматичному театрі ім. А. Іванова, в якому зіграв 300 ролей.
Одним з центральних у творчості актора став образ В. І. Леніна у трилогії М. Погодіна «Людина з рушницею», «Кремлівські куранти», «Третя патетична».
У роки нацистської навали працював у театрах Йошкар-Оли та Куйбишева.
Був актором широкого діапазону. Знявся у 7 кінострічках.
Неодноразово обирався головою правління Одеського міжобласного відділення Українського театрального товариства.
Помер 20 грудня 1980 року в м. Одеса. Похований на 27 ділянці Другого християнського кладовища.
Творчість
Театральні ролі Бен Акіба — «Уріель Акоста» (К. Гуцков);
Іржі — «Мати» (К. Чапек);
Жадов — «Тепленьке місце» (О. Островський);
Лопахін — «Вишневий сад» (А. Чехов); Астров — «Дядя Ваня» (А. Чехов);
Лєвшин — «Вороги» (М. Горький);
Агабо — «Поки гарба не перекинулася» (О. Іосіліані);
Дядюшка Вано — «Не бійтеся, мамо» (Н. Думбадзе);
Карбишев — «Коли мертві оживають» (І. Рачада);
Лір — «Король Лір» (В. Шекспір); Жухрай — «Як гартувалася сталь» (М. Островський); Гай — «Мій друг» (М. Погодін);
Муромський — «Справа» (О. Сухово — Кобилін); Швандя — «Любов Ярова» (К. Треньов);
Клеон — «Забути Герострата» (Г. Горін) та інші.
Грав у виставах «Так і буде» (К. Симонов), «За тих, хто у морі» (Б. Лавреньова), «Крадіжка» (Дж. Лондон), «Раки» (С. Михалков), «Уступи місце завтрашньому дню» (В. Дельмар).
Ролі у кіно Секретар обкому партії — «Одеські канікули»; Начальник залізниці — «Водив поезди машиніст»; Аркадьєв — «Виправленому вірити»; Ковальов — «Зміна починається о шостій»; Василь Захарович — «Сторінки минулого» Капитан 1 ранга — «Тінь біля пірсу»; Епізод — «Воскресіння».
Нагороди Ордени Леніна, Трудового Червоного Прапора.
Медалі.
Почесне звання «Народний артист УРСР» (1954).
Джерела Украинская советская энциклопедия: В 12 т., 13 кн. — Т. 6. — К.: ГР УСЭ, 1981. — С. 512. Свет негаснущих звёзд/ Р. Бродавко// Одесский вестник. — 2001. — 4 августа.
Посилання Михайлов П. В./ Т. Щурова// Они оставили след в истории Одессы// http://odessa-memory.info/%22index.php?id=487 Біографія Михайлов П. В.