Сорок Севастійських мучеників або просто Сорок святих (, , 320) — 40 воїнів римського XII легіону (Legio XII Fulminata), які загинули у 320 році біля міста Севастія () нині турецьке місто Сівас () за відмову зректись християнської віри. Пам'ять вшановується у православній і католицькій церкві, а також у давньосхідних та ряді протестантських церквах. Їм моляться жінки за швидке повернення своїх чоловіків після тривалої розлуки.

Севастійські мученики згадуються у проповідях Василія ВеликогоHom. xix in P.G., XXXI, 507 sqq., Григорія НіськогоP.G., XLVI, 749 sqq., 773 sqq., Єфрема СиринаHymni in SS. 40 martyres, а також історика ранньої церкви СозоменаChurch History IX.2 .

Мучеництво Воїни були родом з Каппадокії (нині на території Туреччини) у складі римського XII Блискавичного легіону (), що стояв у місті Севастії. Воєначальник Агрікола зажадав від них жертву язичницьким богам. Після відмови римські воїни увечері роздягнули воїнів і поставили у вкрите кригою озеро. На березі в той час постійно розігрівали лазню для тих, хто відступництвом захотів би врятувати своє життя.

На ранок один із воїнів не витримав, але щойно забіг до лазні — відразу помер. Однак мучеників все-таки стало сорок. Один тюремний сторож Аглай побачив видіння, як ангели несли 39 прегарних вінків для мучеників. Тоді він звернувся до Христа і, знявши одежу, пішов на лід. Мучителі, що прийшли згодом, побачили, що воїни-християни не лише не замерзли, а й навіть відігрілися. Тоді мучителі молотами перебили їм гомілки і вкинули в вогонь, а обвуглені кістки мучеників скинули в річку. Але частину святих мощей християнам потайки вдалося зберегти.

Імена

Римський мартиролог подає список севастійських мучеників з незначними відмінностями у написанні іменSanti Quaranta Martiri di Sebaste .

Пам'ять про 40 мучеників належить до кола найшанованіших свят. У день їх пам'яті полегшується суворість Великого Посту та звершується Літургія передосвячених дарів.

Народне святкування Олекса Воропай писав, що за народними віруваннями «на Сорок Святих сорока іменинниця». Це пов'язано з народною етимологію, подібністю звучання слова сороки і числа сорок. У цей день ніби «сорока кладе на своє гніздо сорок прутиків»Олекса Воропай. Звичаї нашого народу. Вважалося, що тоді ж із вирію прилітає сорок жайворонків.

У день сорока святих мучеників «господині тоді печуть сорок кренделів з медом у формі пташок і роздають їх дітям». А на Переяславщині в цей день дівчата варили сорок вареників із сиром і частували хлопців — «щоб мороз любисток не побив».

У деяких регіонах у ці дні закликають весну обрядовими піснями — веснянками. Ці пісні зберегли архаїку, а іноді й імена давніх слов'янських язичницьких богів. Наприклад, у пісні, яку записали у Волинській області 1965 року, згадується про Дажбога, який посилає солов'я на землю:

: Ой ти, соловейку, ти, ранній пташку, Ой, чого так рано з вир'їчка вийшов? Не сам вийшов, Дажбог мене вислав З правої ручейки, i ключики видав: З правої ручейки — літо відмикати, З лівої ручейки — зиму замикати <…>Скуратівський В. Т. Дідух: свята українського народу / Василь Скуратівський; іл. та худож. оформ. О. Коваля, Н. Коваль. — Київ: Освіта, 1995. — С. 80.

Примітки

Посилання

Страждання святих сорока мучеників, у Севастії Вірменській замучених Рубрика Покуття. Календар і життя святих. (дозвіл отримано 9.01.2007) Бурій В. М. Народно-православний календар / Валерій Бурій. — Черкаси: Вертикаль, 2009. — С. 21—22. Сорок Севастійських мучеників: значення свята та прикмети Сорок святих — замальовка Олександра Токаря