Наталі Юрберг (; нар. 1978, Лисечіль, лен Гетеборг-Богус (нині в лені Вестра-Йоталанд ), Швеція) — сучасна шведська художниця.
Освіта 1994—1995 Folkuniversitetet, Basic Art Education, Гетеборг 1995—1997 Hovedskous, Art School, Гетеборг 1997—2002 Malmö Art Academy, Мальме
Творчість У своїх фільмах Наталі Юрберг використовує покадрову анімацію (stop-motion animation), щоб вдихнути життя в пластилінові ляльки, які художниця ліпить своїми руками. Її оповідання починаються, як правило, цілком невинно, швидко перетворюючись на подобу нічного кошмару або ігри уяви. Використовуючи знайому всім з дитинства мову лялькової анімації, Юрберг створює роботи зовсім не сентиментальні, наповнені помстою, насильством і сексом. Гротескні історії Юрберг часто розгортаються в лісі або в маленьких кімнатах, що викликають клаустрофобію. Музика Ханса Берга (Hans Berg), яку художниця використовує в більшості фільмів, є домінівною, її майже психопатичний веселий ритм натякає на те, що щось не так або що щось зараз станеться. У деяких фільмах Юрберг діалоги написані на шматочках паперу, але в більшості випадків історія розповідається за допомогою образів і музики. В історіях Юрберг багато спільного з традиційними казками. Вони стосуються архетипових тем і використовують традиційні ролі (хороший, поганий, добрий помічник). У фільмах також часто присутні тварини — вовки, ведмеді і тигри. Як в казках, дивні і чарівні речі трапляються — тварини говорять, дерева ходять, люди літають, а також присутні лякаючі елементи, які відбуваються в поворотні моменти історії. Після цього повороту подій фільми більше не схожі на дитячу історію, а виглядають як страшна фантазія без будь-якої моралі.
У I found myself alone глядач слідує за молодою балериною, яка йде з гігантського столу, сервірованого для чаю. Вона підіймається на торт, намагається писати на білій вазі шоколадним соусом і будує нестійкі сходи з цукрових кубиків. Під час танцю на столі, хаос зростає разом з напруженням у відносинах балерини і навколишніх об'єктів. Під кінець вона тоне в свічковому воску, що пролився з канделябра.
It's the Mother (2008) починається з того, що втомлена мати з дітьми перебуває на ліжку. Діти енергійні й не можуть сидіти на місці. Один за іншим вони забираються через вагіну тому в утробу матері. Кінцівки та очі починають проростати на її тілі. Вона перетворюється на чудовисько з безліччю ніг, яке не в змозі підтримувати рівновагу і нормально пересуватися.
У 2009 Наталі Дюрберг отримала нагороду Срібний лев (приз для молодих художників) 53-ї Венеціанської бієнале за інсталяцію Experimentet (відео та скульптурний енвайронмент). Твір мав виглял похмурої кімнати, наповненої скульптурами квітів, в якій демонструвалися три нових відео художниці.
Живе і працює у Берліні.
Персональні виставки 2009 Hammer Museum , Лос-Анджелес 2009 Наталі Юрберг, Frye Art Museum, Сіетл 2008 Наталі Юрберг, Zach Feuer Gallery, Нью-Йорк 2008 Наталі Юрберг, Sammlung Goetz, Мюнхен 2008 Наталі Юрберг, Fondazione Prada, Мілан 2007 Brown, Лондон 2007 Kunsthalle Winterthur, Вінтертур 2007 Denn es ist schön zu leben — KUNSTHALLE wien project space karlsplatz, Відень 2006 Färgfabriken Stockholm, Стокгольм 2006 Zach Feuer Gallery (LFL), Нью-Йорк 2005 animerad film, Artmuseum of Jönköping, Єнчепінг 2005 Giò Marconi Gallery, Мілан 2004 Tiger licking girl's butt, Färgfabriken Stockholm, Стокгольм 2004 Kristinehamns Konstmuseum, Крістінегамн
Публічні колекції Malmö konstmuseum, Мальме Moderna Museet, Стокгольм Rubell Family Collection, Маямі
Дивись також Еліза Арнберг Анна Боберг Гільма аф Клінт Єнні Нюстрем Ева-Марі Ліндаль Ганна Матільда Тенгелін-Вінге
Примітки
Посилання Роботи і біографія на сайті галереї Zach Feuer ArtFacts Лекція Людмили Бредихіним «Наталі Дюрберг: втрачений рай, або Міф про гендер» в Музеї сучасного мистецтва «Гараж»