Корисні копалини Узбекистану.
Загальна характеристика
У надрах Узбекистану виявлено 100 видів корисних копалин, зосереджених в бл. 1000 родовищах і 1900 рудопроявах. Значні запаси природного газу, руд золота, міді, свинцю, цинку, вольфраму, солей, алюмінієвої сировини, нерудних буд. матеріалів (табл. 1). Загальний мінерально-сировинний потенціал країни становить 3,5 трлн дол. США (на 2002). Питома цінність видів мінер. сировини в Узбекистані така: нафта, газ, конденсат — 28,8%; вугілля – 10,2%; золото — 7,1%; кольорові, рідкісні, радіоактивні та чорні метали — 8,1%; керамічна і склосировина — 6,4%; флюсова та ін. промислова сировина — 15,1%; сировина для мінеральних добрив — 4,1%; для хімічної промисловості — 6,0%; будівельні матеріали — 14,2%. За підтвердженими та перспективними запасами золота, урану, нафти, міді, вольфраму, калійних солей, фосфоритів, каоліну Узбекистан займає провідні місця в регіоні і світі.
Таблиця 1. — Основні корисні копалини Узбекистану станом на 1998-1999 рр. Корисні копалини Запаси Вміст корисного компоненту в рудах, % Частка у світі, % Підтверджені Загальні Вольфрам, тис. т 32 85 0,6 (WO3) 1,2 Золото, т 2100 3350 0,25 – 2,3 г/т 4,3 Мідь, тис. т 16240 16940 0,39 (Cu) 2,4 Молібден, тис. т 145 150 0,005 (Мо) 1,6 Нафта, млн т 250 0,2 Плавиковий шпат, млн т 0,8 1,1 37 (CaF2) 0,4 Природний горючий газ, млрд м3 1873 1,3 Свинець, тис. т 1918 2800 1,8 (Pb) 1,6 Срібло, т 10000 22900 190 г/т 1,8 Вугілля, млн т 1924 1953 Фосфорити, млн т 40 63 19 (Р2О5) 0,79 Цинк, тис. т 4722 5550 2,4 (Zn) 1,7 Уран, тис. т 66,21 105,57 0,1 2,6
На території країни розвідані і підготовлені до розробки родовища, що оцінюються в 500 млрд дол. при оцінці загальної мінерально-сировинної бази в 3000 млрд дол. [Mining J. - 1999. - 333, 8556].
Окремі види корисних копалин
Нафта і газ. На 2002 р. розвідано близько 170 родовищ нафти, газу і конденсату (за даними GEONEWS.com.ua наприкінці 2003 р. — близько 200 родовищ). Родовища вуглеводнів платформної частини Узбекистану входять до складу Амудар’їнської газонафтоносної провінції, Північнокавказько-Мангишлацької нафтогазоносної провінції і Північно-Устюртської нафтогазоносної області. Більша частина родовищ пов'язана з карбонатною формацією верхньої юри (62%), з відкладами верхньої крейди (16%), нижньох крейди (15%), нижньої і середньої юри (7%). Родовища в основному багатопластові. Для цього регіону характерне переважання газових ресурсів над нафтовими. З загального числа покладів 66% — газові, 20% — газово-нафтові і нафтогазові і 14% — нафтові. Найзначніші Газлінське, Кандимське, Зевардінське, Култакське, Шуртанське, Шахпахтінське, Акчалакське родовища. Нафта з карбонатних колекторів метанонафтенова з низьким вмістом S і густиною 840-880 кг/м³. Гази зі значним вмістом H2S.
Родовища зони постплатформної активізації входять до складу Ферганської та Сурхан-Вахшської нафтогазоносної області. Переважають нафтові поклади. Більша частина родовищ виявлена в бортах Ферганської западини. Нафти в основному легкі, малосірчисті, парафінисті. Вільні гази гірських порід крейди і юри сухі, розчинені гази нафтогазових родов. палеогену — жирні.
Станом на 2001 р. потенційні ресурси газу в Узбекистані оцінюються в 6,3 трлн м³, доведені запаси — в 1870 млрд м³. Понад 90% запасів зосереджено в Бухаро-Хівінському районі (Амудар’їнський НГБ). Відкрито понад 130 газових родовищ. Значні ресурси газу сконцентровані в Сурхандар’їнському (Афгано-Таджицький НГБ) і Устюртському (Устюртський НГБ) районах.
Вугілля. У 2000 р. розвідані запаси вугілля в країні становили 1900 млн т., в т.ч. бурого — 1853 млн т., кам’яного — 47 млн т. Прогнозні ресурси складають понад 7 млрд т, з них кам’яного вугілля — 5718 млн т. В Узбекистані виявлено 28 перспективних вугленосних площ. Запаси кам'яного вугілля зосереджені в 2 родовищах Сурхандар’їнської області: Шаргунському і Байсунському. Вугленосна товща юри залягає на гнейсах і сланцях докембрію і теригенно-карбонатних та осадово-ефузивних породах палеозою. Середня потужність робочого пласта Шаргунського родовища 4,6 м. На Байсунському родовищі вугленосна товща складається з двох горизонтів, що містять до 11 прошарків вугілля, потужність найбільшого 2,4 м. Вугілля кларен-дюренове низькозольне, піснувато-спікливе, сірчисте. Запаси бурого вугілля укладені у найбільшому в Узбекистані Ангренському родовищі і становлять 1926,7 млн т.
Рудні корисні копалини. В Узбекистані розвідано понад 100 рудних родовищ понад 30 видів мінеральної сировини: 51 родовище благородних, 41 — кольорових, рідкісних і радіоактивних металів, 4 — чорних металів, 7 родовищ плавикового шпату.
Залізняк в Узбекистані не утворює великих скупчень. Відомо 4 родовища (2002). Прогнозні ресурси становлять 4,3 млрд т руди із вмістом Fe2O3 15,2-16,6%. Руди прожилково-вкраплені качканарського типу (головні рудні мінерали: магнетит, мартит, ільменіт; попутні компоненти: V, Cu; домішки: Ti, Ni, Co). Марганцеві руди представлені дрібними непромисловими родовищами різних генетичних типів. Таким чином в Узбекистані відсутня власна суттєва залізо- і марганцеворудна база.
Алюмінієві руди представлені переважно непром. виявами бокситів і алунітів. На межі XX-XXI ст. в Узбекистані розвідане Гушсайське родовище алунітових руд із загальними запасами 130 млн т. Планується переробка руд в глинозем.
Бісмут. Запаси бісмутових руд зосереджені в Чаткало-Курамінському районі. Тут виявлені власне бісмутові (Устарасайське), арсено-бісмутові (Брічмулінське), мідно-бісмутові (Кизилгутське та ін.) родовища. Рудні тіла локалізуються в гранітоїдних породах, кислих і середніх ефузивах. Промислове значення мають жили і пластові тіла, складені кварцом з гніздами анкериту, кальциту, флогопіту, хлориту, флюориту, а також сульфідами (піротин, пірит, бісмутин і інш.), шеєлітом, жозеїтом, самородним бісмутом; поклади містять до 80% піротину.
Вольфрам. Відомо понад 140 родовищ і виявів вольфрамових руд різних генетичних типів. Промислове значення мають скарнові і штокверкові шеєлітові, кварц-ґрейзенові родовища. Кизилкум розглядається як вольфрамоносна провінція. На 2002 р. розвідано 6 родовищ вольфраму скарнового типу зі значними запасами, але низьким вмістом корисних копалин і складними гірничо-геологічними умовами. Крім того, в Кизилкумі розвідане велике родовище полевошпат-кварцового типу Саутбай (Sautbai), запаси якого оцінюються в 17 тис. т W (4 млн т руди з 19,9 тис.т триоксиду вольфраму). Неподалік від цього родовища знаходиться перспективна площа Саритай (Sarytai), на якій, за оцінками, може бути локалізовано вдвічі більше вольфраму, ніж на Саутбаї.
Благородні метали. Запаси золотих і срібних руд Узбекистані значні. Станом на 2002 р. за підтвердженими запасами золота країна посідає 7-е місце у світі (після ПАР, США, Канади, Росії· Австралії та Індонезії), за імовірними запасами — 6-е (після ПАР, США, Канади, Росії і Бразилії). Вони знаходяться у власне золоторудних і комплексних родовищах, де тонкі включення Ag і Au вкраплені в сульфідні, рідше жильні мінерали. Власне золоторудні і золото-срібні ендогенні родовища представлені постмагматичними утвореннями вулканогенного і плутоногенного типів. Екзогенні родовища — алювіальні і пролювіальні. Узбекистан має 41 золотоносне поле, включаючи 33 жильних. Основні запаси золота (близько 70%) зосереджені в рудних родовищах Центрального Кизилкуму. Найбільше родовище — Мурунтау (найбільше в Євразії). В Ташкентській області поблизу м. Ангрен є родовища золота Кизилалмасай та Кочбулак. Підготовлені до розробки родовищ срібних руд: Високовольтне, Окжєтпєс, Косманачі в Навоїнській області, триває розвідка родовища Актепє в Наманганській області (дані 2002 р.). Загалом в Узбекистані відкрито 48 родовищ золота, в тому числі 39 власне золоторудних і 9 комплексних.
Запаси руди в гірському відведенні підприємства Мурунтау оцінюються в 600 млн т із вмістом Au приблизно 2 г/т і достатні для його експлуатації до 2032 р. Запаси складованих бідних руд становлять 220 млн т зі середнім вмістом Au 1,4 г/т. Підтверджені запаси золота на родовищі Мурунтау — близько 2100 т [Mining Annual Review 2002].
Мідь. За запасами міді Узбекистан знаходиться на 10-11 місці у світі. Відомо близько 900 родовищ і виявів мідних руд різних генетичних типів. Промислове значення мають мідно-порфірові родовища в Алмаликському районі Ташкентської області. Прожилково-вкраплені руди пов'язані з сієніт-діоритовими фаціями гранітоїдних масивів середнього карбону, ефузивами нижнього девону і штоками ґранодіорит-порфірів верхнього карбону — нижньої пермі. Вміст Cu в промислових рудах 0,3-1,0%, в окиснених 0,32-3%, в зоні повторного сульфідного збагачення 0,3-4%; вміст Мо до 0,01%. Крім того, руди містять Au, Ag, рідкісні метали.
Молібден. Запаси молібденових руд зосереджені в скарново-шеєлітових родовищах Західного Узбекистану і мідно-порфірових рудах Алмаликського району. Дрібні родовища і вияви власне молібденових руд, поширених в Нуратинських і Чаткало-Курамінських горах, Гіссарському хребті, промислового значення не мають.
Поліметали. Свинцево-цинкові руди представлені плутоногенними скарново-гідротермальними поліметалічними, вулканогенними стратиформними, колчеданно-поліметалічними, метасоматичними і гідротермальними жильними родовищами. Запаси Pb і Zn приурочені в основному до родовища Алтин Топкан і оцінюються понад 1 млн т.
Стронцій. Відомо понад 40 виявів і родовищ стронцієвих руд осадового походження. Єдине промислове родовище виявлене в сульфат-карбонатних відкладах палеоцену (Бухарська обл.).
Олово. Олов'яні руди представлені дрібними родовищами і виявами (понад 130) в басейні р. Ангрен, Зірабулак-Зіаетдінських горах і в горах Кугітангтау. Карнабське родовище пов'язане з інтрузією біотитових гранітів і ґранодіоритів, що проривають вапняки і сланці нижнього силуру. Рудні жили складені кварцом, турмаліном, серицитом, каситеритом, арсенопіритом, піритом, сфалеритом, халькопіритом, галенітом, флюоритом.
Уран. За розвіданими запасами уранових руд Узбекистан займає у 2000 р. 8-е місце у світі (106 тис. т урану, частка у світі 3,2%).
Гірничохімічна сировина в країні на 2002 рік представлена 14 родовищами, а саме: калійними, кам'яними і сульфатними солями, мінеральними пігментами, сіркою, флюоритом та іншими корисними копалинами. Територія Узбекистану — одна з найбільших в Євразії соленосних провінцій. Родовища зазвичай комплексні за складом і пов'язані з юрськими, нижньокрейдовими, неогеновими і четвертинними галогенними формаціями. Особливо поширені кам'яні, менше калійні, потім сульфатні солі. Соляні товщі складаються в основному з галіту, сильвініту і астраханіту. Запаси кам'яних солей 8,87 млрд т, калійних — 400 млн т (в перерахунку на K2O 93,5 млн т), сульфату натрію — 65,9 млн т. В країні відомо близько 100 дрібних родовищ і виявів природних мінеральних пігментів, що локалізуються в осадових мезозойсько-кайнозойських відкладах, корах вивітрювання. Найперспективніші об'єкти знаходяться в Бухарській і Ташкентській областях. Родовища глауконіту розвинені в піщано-глинистих відкладах Північної Фергани, Кизилкумі і інш. районах. Запаси глауконітових пісковиків родовища Чангинське (Ташкентська область) становлять 14 млн т.
Самородна сірка. Промисловий інтерес представляють концентрації сірки в комплексних сульфідних рудах свинцево-цинкових і мідних родовищ, а також в горючих газах Шуртанської групи родовищ.
Озокерит. Єдине промислове родовище озокериту виявлене в Ферганській області. Пласти палеогенових вапняків сумарною потужністю 9,8 м і довж. до 3 км містять до 4,25% озокериту.