Чернігівка (раніше Красноярське) — селище Добропільської міської громади Покровського району Донецької області, Україна. Символіка Герб перетятий на срібне та лазурове поле. В першому - чорний орел, половина якого виникає зліва. В другому - срібна підкова вушками догори, в середині якої срібний козацький хрест.

Герб Чернігівки поділено навпіл і складено з двох гербів, які зробили найбільший внесок в розвиток селища. Від заснування та розбудови - родовий герб Роговських, від назви хутора до сучасної назви селища - чорний орел з герба Чернігівської області.

Символіка не є офіційною і розроблена в рамках проєкту "Донеччина в гербах".

Історія

На карті 1861 року зазначено, що на місці нинішнього села розташований хутір ІванівкаВоенно-топографическая карта Екатеринославской губернии. — 1861. — 35 с. .

Поля навколо хутора належали дворянину, пану Роговському. Після смерті батьків, в 1909 році маєтком володів син Н. К. Роговський. Мав 1800 дес. землі, яка оброблялася кіньми і воломи. Мав парову мельницю. Постійних робочих було 36 чоловік. сезонних — 150.

У 1922 році з Чернігівської губернії на хутір переселяли людей цілими сім'ями, з усім господарським майном. Хутір став носити назву Чернігівка. Хутір розташовувався в логовині. У селі було дві довгі вулиці довжиною приблизно 3 км.

Під час війни хутір зайняли німці. Вони гнобили місцевих жителів забирали продукти харчування. На самому краю хутора німці зробили сильне зміцнення. Там, де було колгоспне управління, розташувався німецький штаб, цистерни з пальним, гармати.

Наприкінці літа 1943 року почався наступ червоної армії в районі хутора. Чотири рази хутір переходив з рук у руки, але в самому хуторі руйнувань не було. Снаряди перелітали хутір і вибухали аж за кладовищем, або не долітали й падали казна-де. Тільки один снаряд влучив у дах баби Жучихи і стирчав там поки в хутір не зайшли червоні й не розмінували його.

10 квітня 2024 року Комітет Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування підтримав перейменування села на Чернігівка.

Населення

Мова Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року: МоваКількістьВідсотокукраїнська67082.30 %російська13816.95 %білоруська40.49 %румунська10.13 %інші/не вказали10.13 %Усього814100 %

Примітки

Джерела

Свято-Введенська церква «Довжина в життя шлях до своєї православної церкви».