ВАТ Сумський рафінадний завод (СРЗ) — підприємство цукрової промисловості Російської імперії та Української РСР, а згодом України, збудоване 1869 року на околицях міста Суми.
Історія Сумський рафінадний завод був заснований в 1869 році відомим цукрозаводчиком та меценатом Іваном Харитоненком. Завод мав назву «Павловський», на честь сина його засновника.
У 1918—1924 роках, після початку радянської окупації України, завод ремонтував автомобілі й випускав сільськогосподарський інвентар, 1924 р. переробка цукрових буряків і виробництво цукру-рафінаду були відновлені. Того ж року завод перейменовано на Червонозоряний рафінадний завод (ЧРЗ, ). Протягом свого існування неодноразово перебудований. Завод був одним із найпотужніших заводів в ЄвропіСумський рафінадний завод, Торговий дім, ТОВ.
Під час німецько-радянської війни обладнання заводу евакуйовано, будівлі заводу серйозно постраждали в ході бойових дій (1941—1943 рр). Після війни завод був відновлений і введений в експлуатацію, а 1946 року дав першу продукцію (цукор-пісок).
Станом на початок 1955 року, завод був одним з найбільших цукрових заводів СРСР. У 1957—1969 роках завод був реконструйований. 1969 — завод був нагороджений Орденом «Знак Пошани».
У 1980-х роках виробничі потужності заводу включали в себе сиропно-кристалізаційний, пресовий, механічний, паперовий, тарний, картонажний, будівельний і транспортний цехи.
Завод до розпаду СРСР 1991 року був найбільшим (поряд з Одеським) рафінадним заводом країни. Цукрова галузь була для Сумської області однією з бюджетоутворюючих. ЧРЗ забезпечував рафінадом спеціального очищення ВМФ СРСР і Міністерство шляхів сполучення СРСР (цукор в «вагонний» міні-упаковці). У звичайному цукрі від 95 до 98,5 відсотка сахарози, в рафінаді — 99,99 %.
В березні 1998 року завод, був перетворений у відкрите акціонерне товариство шляхом приватизації. В жовтні 1999 року за наказом Національного агентства України з управління державними корпоративними правами № 341 від 21.10.1999 року реорганізований у Відкрите акціонерне товариство «Сумський рафінадний завод».
2003 —2004 рр. підприємство перестає платити податки і страхові внески, накопичується заборгованість. Заводу відмовляють в податковій пільзі на землю, і замість 7 тис., сплачує 27 тис. гривень. Майно підприємства арештовується податковою службою. До кінця 2005 року тільки по податках підприємство заборгувало 1,5 млн грн.
У січні 2006 року було порушено справу про банкрутство СРЗ. Розпорядником майна ВАТ був арбітражний керуючий Олександр Мальований. 2006 —2007 рр. на СРЗ почали пресувати цукор, виготовляючи кубики, схожі на рафінадні. У той період підприємство очолював в.о. голови правління Сергій Москаленко, якого змінив Микола Середа. 18 квітня 2007 року Верховний господарський суд України припинив процедуру банкрутства ВАТ «Сумський рафінадний завод».
У період з 1998 по 2006 роки, збори акціонерів не проводилися жодного разу.
З 2006 по 2008 року СРЗ виплатив державі близько 10 млн грн. податків і відвантажував до 200 т цукру на місяць.
У 2008 —2009 рр. під час економічної кризи в Україні, СРЗ працював за контрактом з Чорноморським флотом Росії. В результаті завод спрацював за цим контрактом зі збитком у 200 000 гривень.
На початку 2012 року ухвалою господарського суду Сумської області від 06.03.2012 року порушено провадження про банкрутство відкритого акціонерного товариства «Сумський рафінадний завод»ОГОЛОШЕННЯ ЗА 19 КВІТНЯ 2012 Р..
Див. також Цукрова промисловість України Сумсько-Степанівський цукровий комбінат Черкаський цукрово-рафінадний завод
Примітки
Посилання Конец сладкой жизни (2011) на http://www.dancor.sumy.ua