Сту́почки — село Костянтинівської міської громади Краматорського району Донецької області, України.
Загальні відомості Першим записом про хутір Ступочки є згадка в біографії директора Часовоярського новошамотного заводу - Миколи Івановича Іотенко, який народився 1903 року на хуторі Ступочки коло Часового Яру. Він пройшов шлях від учня-моделювальника та інженера заводу. Працював начальником сушильно-брикетного, помольного цехів. 1930 року закінчив інститут народного господарства, а 1938 року був назначений технічним директором заводу.
Вогнетривкі заводи та кар’єри з видобутку глини на початку 20-х років територіально підпорядковувались різним органам влади. Селище Часів Яр та маєток Феттера мали свій волвиконком, а Рудник Королева відносився до ради хутора Ступочки.
1914 року часовоярські глини з кар’єра слов’янського купця 2-ї гільдії Леонтія Антоновича Корольова вивозилися на невеликий завод вогнетривких глин, заснований 1904 року біля хутора Благодатний Сантуринівської волості Бахмутського повіту.
З початком радянської окупації була заснована Предтечино-Перещепнянська сільська рада, якій підпорядкували: село Предтечине, колонію Оленівку, хутори Перещепний та Ступочки. Станом на 1926 рік населення хутора Ступочки склало 159 мешканців (72 чоловіка та 87 жінок), з них 153 українця та 4 росіянина, ще 2 – невідомої національності.
Хутір Ступочки вперше з’являється на мапі округи від 1928 року.
1936 року до Предтечино-Перещепнянської сільської ради входили: село Предтечине, колонія Оленівка, хутори Перещепний та Ступочки, приміське господарство ділянки №2 «Доннарпиту» та залізнична будка на 19-му кілометрі.
10 серпня 1954 року Диліївську, Предтечинську та Олександро-Шультинську сільські ради об’єднують в одну Олександро-Шультинську з центром в селі Олександро-Шультине.
22 вересня 1965 року центр Олександро-Шультинської сільської ради Костянтинівського району переносять до села Іванопілля, а саму сільську раду іменують Іванопільською.
1994 року в селі Предтечине знову була утворена сільська рада, якій також підпорядковували і село Ступочки. Першим сільським головою обрали А.I. Кирпу.
У безпосередній близькості до Ступочок розташовуються крайні мікрорайони міста Часів Яр, де у свою чергу розташовується завод ЗАТ «Гарант», що займався інженерними дослідженнями, виготовленням і монтажем гірничої техніки, стрічкових і ковшових транспортерів, дробильного та помольного обладнання, металоконструкцій і нестандартного устаткування.
В селі Ступочки тільки одна вулиця, що нині носить назву Весела.
Відстань до районного центру становить близько 25 км і проходить автошляхом . Поруч розташований асфальтний завод, завод «Гарант» та глиняний кар'єр Південно-Східний.
Герб На лазуровому щиті постає срібна натуральна скеля, що супроводжується зверху, складеними у косий хрест, срібною лопатою та киркою того ж кольору з золотими руків’ями долу.
Срібна гора символізує собою відвал білої глини, яка є основною сировиною, що видобувається на кар’єрах Часовоярського родовища. Великі ґрунтові терикони та менші відвали глини є частиною місцевого ландшафту. Традиційні ручні гірничі інструменти – лопата та кирка демонструє те, що рудники поблизу Ступочок працювали до часів технологічного прогресу.
Населення За даними перепису 2001 року населення села становило 89 осіб, із них 75,28 % зазначили рідною мову українську, 23,6 % — російську та 1,12 % — молдавську .
Примітки