Мальді́ви (, Дівехі Раджже), офіційна назва Мальді́вська Респу́бліка () — країна у північній частині Індійського океану приблизно за 700 км від Шрі-Ланки, розташована на архіпелазі з 1196 коралових островів, що згруповано в 26 атолів. Усі острови пласкі, площею не більше 13 км², середня висота — 1,8 м над рівнем моря. Заселено 203 острови. Мови: дівехі, англійська.
Природа
Держава розташована на островах у центральній північній частині Індійського океану. Територія країни простягається з півночі на південь на 900 км і перетинає екватор. Найближчими сусідами країни на півночі є Шрі-Ланка (700 км на схід) та Індія.
Територія країни складається з коралових островів, що є вершинами давніх вулканів, які вкрито океанічними водами. Налічується 1196 коралових островів та піщаних мілин, які згруповано у 26 атолів. 202 острови населені. Більшість островів низовинні — жоден із них не підіймається вище 2 м над рівнем океану. На їх узбережжі — піщані пляжі з кокосовими пальмами.
Клімат — екваторіально-мусонний. Середньомісячні температури коливаються від +24 до +30 °C. Опадів — до 2500 мм на рік. Сезон дощів — протягом квітня-жовтня, коли дме південно-західний мусон. Сухий сезон супроводжується північно-східним мусоном (грудень-березень).
Мінеральні ресурси відсутні, немає навіть постійних джерел води.
Вчені виявили, що через кілька десятків років більша частина низько лежачих атолів світу може стати безлюдною через зміни клімату і нестачу прісної води. У їх числі опиняться Мальдіви, Сейшели та частково ГаваїМальдіви можуть стати непридатними для життя.
За фізико-географічним районуванням світу Мальдіви належать до однойменної Мальдівської острівної фізико-географічної області Індостанської фізико-географічної країни. З огляду на природні умови та ландшафтну структуру острівної території, архіпелаг можна поділити на 3 фізико-географічні райони: Північні Мальдіви (включають атоли з 7° до 3° північної широти; атоли мають більшу площу та ширші лагуни; ландшафти тут найбільш зволожені, вплив мусонів помітніший ніж на інших атолах — більше опадів, зеленіша рослинність, представлена кокосовими плантаціями й прибережними мангровими заростями); Центральні Мальдіви (простягаються від 3° до 1° північної широти; найбільш густонаселений район; переважають антропогенні ландшафти, збереглися окремі природні мангрові екосистеми та пляжні зони); Південні Мальдіви (включають атоли поблизу екватора; тут менший антропогенний вплив, багатші коралові рифи, більш збережені природні екосистеми; це найбільш важливий регіон для збереження біорізноманіття архіпелагу).
Історія
Давні часи У деяких джерелах вказується, що заселення архіпелагу розпочалося у V столітті до н. е. племенами з Індії, а згодом — із Шрі-Ланки. У країні поступово осідали араби, перси, малайці. В інших джерелах зазначається, що деякі острови були заселені людьми приблизно 3500 років тому, і мальдівська етнокультура сформувалася приблизно 2500 років тому внаслідок арійської міграції з Індії та Шрі-Ланки, а також під впливом південноіндійських дравідів, вихідців із Західної Азії та Африки в період раннього середньовіччя.
Середньовіччя Перша письмова згадка про острови датована 947 р. — саме тоді їх відвідав арабський мандрівник. 7 липня 1153 р. — перша згадка про султанат, тоді ж офіційною релігією на островах став іслам. 1344 року острови відвідав відомий арабський мандрівник Ібн Батута, який 18 місяців служив там як каді (мусульманським суддею).
Із XIV ст. до 1968 p. островами правила династія султанів Діді. Араби, португальці та голландці почали в XVI ст. боротьбу за архіпелаг. 1558 року португальці захопили Мале. Під час повстання місцевого населення 1573 р. португальців було повністю винищено (у деяких джерелах вказується, що португальців вигнали). Нинішній алфавіт «Тану Акуру» fiy.no запроваджено в XVI ст. У мові динехі відстежується відчутний вплив арабської. 1640 року на островах висадилися голландці і протягом 1645—1796 р. острови перебували «під опікою» голландського Цейлону (Шрі-Ланка). У XVIII ст. Мале відвідали пірати і зруйнували його вщент.
Британський протекторат
1796 року британські війська вигнали голландців із Цейлону, а Мальдіви включили до своїх захищених колоній. У 1860-х роках, внаслідок повстань іслаїлітської секти Мусталитів британські війська мусили залишити МальдівиH.C.P. Bell, The Maldive Islands, An account of the physical features, History, Inhabitants, Productions and Trade. Colombo 1882, ISBN 81-206-1222-1. Невдовзі перемога клану Какааге, що був на боці британців, над кланом Азіріге повернула британців, які наприкінці 1887 року офіційно оголосили про створення протекторату Мальдіви. 16 грудня 1887 року губернатор Цейлону підписав договір з султаном островів, згідно з яким Мальдіви залишалися під захистом Британії зберігаючи за собою право на внутрішнє самоврядування, але адміністрація не посягатиме на зовнішню політику держави та суверенність. Статус островів був подібний до інших британських протекторатів у регіоні Індійського океану, включаючи Занзібар та Договірний Оман. У 1892 році Велика Британія уклала з місцевими правителями Виняткові угоди, що забороняли їм та їхнім наступникам без згоди Великої Британії укладати договори і вступати у відносини, поступатися, продавати, здавати в оренду або давати дозвіл на захоплення будь-якої частини своєї території третьою державою.
Під час британської епохи, яка тривала до 1965 року, Мальдіви продовжували управлятися султанами обраними Меджелісом. Отже, Британія заохочувала розвиток конституційної монархії, і перша Конституція була проголошена в 1932 році. Проте угоди з Великою Британією не надавали повновладдя султану та уряду, що привело до повстання мобсів. Конституцію публічно було скасованоXavier Romero-Frias, The Maldive Islanders, A Study of the Popular Culture of an Ancient Ocean Kingdom. Barcelona 1999, ISBN 84-7254-801-5..
Під час Другої світової війни на атолах Ган, Хізадху і Адду була розміщена британська військова база де діяв тимчасовий торговий пункт, що дозволяв уряду отримувати паливо та іншу сировину. 27 лютого 1941 року біля берегів атола Адду затонув італійський крейсер «Ramb I»Dupuis, Dobrillo (2014). Forzate il blocco. 1940. L'odissea della marina militare italiana. Res Gestae. ISBN 8866970603..
I республіка
У 1943 році султан Хасан Нураддін II зрікся престолу. Обраний новим султаном Абдул Маджид відмовився від трону, в результаті чого країною стала правити регентська рада на чолі з сином Абдул Маджида — Хасаном Фарідом. У 1952 році Абдул Маджид і Хасан Фарід померли, і парламент обрав Мохамеда Аміна наступним у лінії успадкування трону, однак султан вирішив перейти на республіканську форму правління і в 1953 році після проведеного референдуму став першим президентом Мальдівів скасувавши султанат, який існував 812 років. За роки свого правління Амін Діді провів реформу освіти та розглянув певні питання стосовно прав захисту жінок. Під час його лікування на Цейлоні, уряд був повалений, і по поверненню на батьківщину Аміна ув'язнили на острові Каафу. За допомогою групи прихильників він спробував повернутися в Мале, але спроба не вдалася, і він був знову ув'язнений на острів. Оскільки стан здоров'я Аміна погіршився, його перевели до в'язниці на острові Вихаманафуш, де він і помер в 1954 роціAaminath Faaiza, Daisymaage, Ameenuge Ha'ndhaan, Male' 1997.
Після падіння республіки був проведений черговий референдум, на якому 98 % виборців проголосували за відновлення монархії. 7 березня 1954 року султанат було відновлено: султаном обрали Мохаммеда Фареда ДідіZulfa M. Session I. Making a New Constition. Maldives // «From Big Bang to Incrementalism: Choices and Challenges in Constitution Building». The second Melbourne Forum on Constituion Building in Asia and the Pacific. — Manila, the Philippines, 2017. — 4 October..
Сувадівська об'єднана республіка
Самопроголошена невизнана держава, яка існувала у 1959—1963 роках і вимагала відокремлення від Мальдівського султанату. До її складу входили атоли Адду, Хувадху та місто Фувахмулах на атолі Гнавіяни. Столицею держави було обране місто Хізатху на атолі АддуUnited Suvadive Republic . Президентом оголошеної республіки був обраний (1916—1993), який був освіченою людиною і добре розумів англійську мову працюючи перекладачем на британській військовій базі на атолі Ґан. Після падіння республіки Абдулла Афіфа було заслано на Сейшельські острови, де він помер через 30 років. Південні остров'яни все ще згадують його, як «наш Афіда»Abdullah Afeef. HC Deb 05 December 1963 vol 685 cc1340-1.
II республіка Незалежність країні у повній формі було надано 26 липня 1965 р.
Султанат ліквідовано 11 листопада 1968 p., і країна стала республікою, першим президентом був Ібрахім Насір. 11 листопада 1978 р. президентом став Момун Абдул Гаюм. До Британської Співдружності країна знову вступила 1982 року. 4 листопада 1988 р. Гайюм, спираючись на допомогу 1600 індійських парашутистів, придушив спробу військового перевороту, яку вчинили тамільські найманці зі Шрі-Ланки. Його переобирали президентом 1983, 1988, 1993 та 1998 pp. Наступну конституцію було ухвалено 1 січня 1998 року.
У серпні 2008 року Мальдіви ухвалили нову конституцію, згідно з якою президент республіки обиратиметься всенародним голосуванням. Раніше главу держави обирали депутати Народного меджлісу (парламенту) таємним голосуванням, а після вибір парламентаріїв схвалювався всенародним референдумом. Політичні реформи ініціював президент Гайюм.
У перших в історії Мальдів прямих президентських виборах брали участь п'ять кандидатів. Серед них: тодішній президент М. А. Гайюм, кандидат від опозиційної Мальдівськой демократичної партії М. Нашид і представник Республіканської партії, колишній міністр фінансів Гасимо Ібрагим. Першим президентом Республіки Мальдіви, обраним всенародним голосуванням, став Мохамед Нашид. Кандидат від опозиції набрав 54 % голосів, тоді як діючий президент Момун Абдул Гаюм — 46 %. Явка на виборах становила 87 %, при цьому в країні налічується 209 тис. виборців. Таким чином, 30-річне правління Гайюма скінчилося.
17 листопада 2013 року на посаду Президента посів кандидат від Прогресивної Партії Абдула Ямін. Суддя Ахмед Абдула Діді визнав перемогу недійсною, оскільки 5623 голоси належали недієздатним особам, серед яких були і померлі, а також деяким особам на час виборів не виповнилося 18 років. Все ж таки він став 6 президентом республіки не зважаючи на звинувачення щодо нечесного голосування.
Політична система
Мальдіви за формою правління є президентською республікою, глава держави — президент. Державний устрій — унітарна держава.
У державі діє конституція 1 вересня 1998 року.
Парламент
Національний парламент, Меджліс, складають 50 депутатів.
Політичні партії
Зовнішня політика
Після проголошення незалежності Мальдіви приєдналися до Організації Об'єднаних Націй (ООН) в 1965 році, Співдружності націй в 1982 році, і стали одним із засновників Південно-Азійської асоціації регіональної співпраці (СААРК) в 1985 році. У 1995 році Мальдіви стали членом Світової організації торгівлі (СОТ), у 2005 році — Багатостороннього агентства з інвестиційних гарантій (МІТІ), у 2009 році — Міжнародної організації праці (МОП). Мальдіви є членом 63 міжнародних організацій.
Мальдіви встановили дипломатичні відносини із 135 країнами, підтримують поїздки резидентів до Бангладеш, Китаю, Європейського Союзу, Індії, Японії, Малайзії, Пакистану, Саудівської Аравії, Сінгапуру, Шрі-Ланки та Сполученого Королівства.
Українсько-мальдівські відносини
Уряд Мальдівів офіційно визнав незалежність України 24 травня 1993 року, дипломатичні відносини з Україною встановлено 17 серпня 1993 рокуДубович І. А. Країнознавчий словник-довідник. — : Знання, 2008. — 839 с.. Дипломатичних і консульських представництв в Україні не створено, найближче посольство Мальдівів, що відає справами щодо України, знаходиться в Лондоні (Велика Британія), на площі Ноттінгем-Плейс, 22. Справами України на Мальдівах відає українське посольство в Індії.