Хри́плин — село в Україні, у Івано-Франківському районі Івано-Франківської області. Входить до складу Івано-Франківської міської громади. Населення становить осіб.
Географічні відомості Село розташоване на південний схід від м. Івано-Франківська. Межує із селами Микитинці та Черніїв.
Через село протікають річки Бистриця-Надвірнянська та Підгородна (Млинівка).
У селі є залізнична станція Хриплин.
Історія
Згадується у 1436 році.
Назва є посесивним утворенням на -ин від антропоніма *Хрипля // *Храпля, подібні п-ща Храплик, Храпливий, Хриплик, Хрип'юк. Враховуючи те, що цей ойконім фіксується впродовж тривалого історичного періоду в різних формах, встановити достеменно, який саме антропонім, *Хрипля чи *Храпля, ліг у його основу, тепер важко. Обидва вони мають однакову словотвірну будову: утворені за допомогою суфікса -л(я) від дієслівних основ, відповідно, хрипіти та храпіти, що мають не лише подібне звучання, а й близьку семантику. Саме це, очевидно, й призвело в усному мовленні до виникнення фонетичних варіантів назви села, які потім відбилися й у писемних її фіксаціях.
У 1934—1939 рр. перебуваючи у складі Польської республіки входило до Гміни Черніїв Станиславівського повіту Станиславівського воєводства.
У 1940—1962 рр. перебуваючи у складі УРСР входило до Лисецького району Станіславської області.
Діяльність УПА 23 листопада 1945 року підвідділ сотні «Сірі» під командуванням Дмитра Легуневича «Їжака» наскочив на станцію Хриплин (3 км від Станиславова). Знищивши охорону станції (5 вбитих, 8 ранених), підвідділ знищив саму станцію, перериваючи на 24 години рух поїздів на цій лініїГДА СБУ, ф.13, спр.№ 376, т.25, арк. 235 зв.-236 зв..
Населення За даними «Словника географії Королівства Польського» (1880), у селі проживало 733 осіб, серед яких: 12 римо-католиків, 631 греко-католиків та 90 юдейського віросповідання.
Станом на 31 грудня 1890 року населення села складало 880 осіб
Станом на 1 січня 1939 року у селі проживало 1700 осіб, серед яких: 1190 українців, 410 поляків та 100 євреїв.
За даними «Історії міст і сіл УРСР» (1971), населення села складало 1513 осібІсторія міст і сіл Української РСР: В 26 т. Івано-Франківська область / Ред. кол. тома: Чернов О. О. (гол. редкол.) [та ін.]. АН УРСР. Інститут історії. — К.: Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1971. — 640 с. — с. 242.
Мова + Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису України 2001 року Мова Кількість Відсоток українська 1877 99.47 % російська 7 0.37 % білоруська 2 0.11 % інші/не вказали 1 0.05 % Усього 1887 100 %
Залізничний вузол Після будівництва галицького відтинку Трансверсальної залізниці в селі появилась вузлова залізнична станція. 4 гілки розходились до Станиславова (нині Івано-Франківська), Чернівців (через Коломию), Вороненки (через Делятин), Гусятина (через Нижнів, Монастириська, Бучач, Чортків)Томін Ю., Романишин Ю., Коритко Р., Паращак І. Перша колія: до 150-річчя Львівської залізниці. — Львів : ТзОВ «Західноукраїнський Консалтинговий Центр» (ЗУКЦ), 2011. — 496 с.; іл. — С. 158 (мапа-схема). — ISBN 978-617-655-000-6.
Релігійні громади Українська греко-католицька церква «Святої Великомучениці Параскеви». Побудована в 1860 році; Українська автокефальна православна церква «Різдва Пресвятої Богородиці». Побудова у 1994 році.
Відомі люди
Народились Бурдин Степан Іванович «Знайда», «Шрам» ( 1911 — 1947, с. Хриплин) — сотенний сотні «Лебеді» куреня «Дзвони» ТВ-22 «Чорний ліс», військовий референт Станіславівського окружного проводу ОУН, хорунжий УПА, Лицар Бронзового Хреста Бойової Заслуги. Гах Дмитро Миколайович «Скуба» ( 1919 — 1945, с. Кривоброди, Коломийський р-н) — діяч УПА, командир куреня «Гайдамаки» у складі ВО-4 «Говерля», Лицар Срібного хреста бойової заслуги УПА 1 класу. Гах Петро Миколайович «Гайворон» ( 1920 — 1950, с. Хриплин) — керівник кущової мережі ОУН. Загинув 25 травня 1950 року. Карабін Степан Степанович «Їжак» ( невідомо — 1947, с. Хриплин) — станичний ОУН із с. Хриплин. Загинув 11 січня 1947 року. Петришин Григорій Іванович ( 1800 — 1850, с. Хриплин) — політичний та громадський діяч Галичини середини XIX століття, посол до Австрійського парламенту 1848 року. Яковишин Михайло Іванович «Видра», «Лоза» ( 1919 — 1948, с. Хриплин) — охоронець військового референта окружного проводу ОУН «Шрама». Загинув 21 травня 1948 року. Ящук Іван Миколайович «Грубий» ( 1918 — 1952, с. Лани, Галицький р-н) — референт СБ Богородчанського районного проводу ОУН. Загинув 3 лютого 1952 року.
Померли Орищук Степан Миколайович «Калина» ( 1920, с. Залуква, Галицький р-н — 1947, с. Хриплин) — стрілець боївки надрайпроводу ОУН із с. Залуква Галицького району. Загинув 9 січня 1947 року.
Проживали Гретчук Ярослав Петрович ( 1955 — 2010) — заслужений журналіст України, член Національної спілки журналістів України, спеціальний кореспондент парламентського телеканалу «Рада» Верховної Ради України, віце-президент Асоціації спортивних журналістів. Похований в селі.
Галерея
Примітки
Література Лизень С. Хрищин: сторінками історії села / С. Лизень. — Івано-Франківськ: Фоліант, 2015. — 126 с.: іл. Харитон В. Хрищин: корот. іст. нарис / В. Харитон. — Тисмениця, 1995. — 23 с.
Посилання