«Казка про Зоряного хлопчика» — радянський двосерійний телевізійний фільм-казка 1983 року за мотивами творів Оскара Уайльда.
Сюжет Інопланетяни з далекого сузір'я, давно живуть раціональним життям і «звільнили» себе від будь-яких почуттів і емоцій, відчуваючи дивний вплив невідомої енергії. Цією енергією виявляється світло любові, що виходить від єгеря з планети Земля, який наглядає за сузір'ям. Приймається рішення послати на Землю дитину «останньої моделі» — майбутню людину з холодним серцем: адже навіть одна така людина може істотно послабити випромінювання, яке непокоїть жителів світу без почуттів.
Але, як виявилося, прихильність матері хлопчика до її сина не згасла остаточно, і вона відправляється слідом за ним на Землю. У цей момент єгер, який все ще спостерігає за небом, бачить, як звідти падає зірка, і на місці її падіння знаходить хлопчика. Він бере його до себе на виховання.
Проходить 10 років. Мати Зоряного хлопчика, блукаючи в безплідних пошуках, перетворюється в жебрачку. За цей час хлопчик виростає дуже красивим і з можливостями, але надто самовпевненим. Його називають Зіркою, але зовсім не за походженням, про який довгий час ніхто не знає, крім єгеря і його друга, а через сяйва його талантів і, звичайно, дивовижну красу. Одного разу ворожка прямо говорить йому, що він народився під іншим сонцем і що мати шукає його.
Нарешті, зустрівшись з матір'ю і побачивши, що вона — обірвана жебрачка, Зірка відкидає її, а потім йде з села, де виріс, щоб знайти свою справжню матір. Однак тяготи шляху, а більш за все, новий друг Зірки — веселий карлик — і історія його життя без матері, в лісі, далеко від людей, змушують Зоряного хлопчика по-новому поглянути на те, що він зробив, покаятися у своєму вчинку і тепер уже шукати нехай жебрачку, але саме ту, що приходила за ним.
Зрештою Зоряний хлопчик відкидає красу Інфанти заради свого непоказного друга, знаходить матір і навіть готовий пожертвувати собою, щоб захистити її. Справедливий король, дізнавшись про погану поведінку своєї дочки, втручається в те, що відбувається. Інопланетяни, які спостерігали за всім, що відбувається із Зіркою, вже настільки пройняті живими справжніми почуттями, що щиро плачуть і радіють щасливого фіналу.
У ролях
Павло Чернишов — Зоряний хлопчик Матлюба Алімова — циганка і ясновидиця Гражина Байкштіте — мати Зоряного хлопчика Іван Мацкевич — єгер, який знайшов Зоряного хлопчика Михайло Петров — друг єгеря Ангеліна Полянчукова — Еля, дівчинка з села Лариса Пономаренко — Інфанта Віктор Шевелевич — великий інквізитор Іван Пчолкін — карлик Ростислав Янковський — господар сузір'я Борис Плотников — психолог сузір'я Володимир Шелестов — учений сузір'я Людмила Зайцева — '' селянка
Знімальна група Автор сценарію: Інна Вєткін Режисер: Леонід Нечаєв Оператор: Володимир Калашников Художник: Леонід Єршов Композитор: Олексій Рибников Звукооператор: Сендер Шухман Редактор: Ізольда Кавелашвілі Директор: Степан Терещенко Текст пісень: Вільям Блейк, Юрій Ентін. Виконує ансамбль «Гістріони».
Посилання