Франц Клеффнер (; 2 липня 1907, Альтена, Німецька імперія — 16 березня 1945, Шаркерестес, Угорщина) — офіцер військ СС, оберштурмбаннфюрер СС. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.
Біографія Син бригадира. 15 грудня 1930 року вступив у загальні СС (посвідчення №7 939). В березні 1935 року вступив у частини посилення СС, в 3-ю роту полку СС «Німеччина». З 1 квітня 1935 по 31 січня 1938 році навчався і служив у юнкерській школі СС в Брауншвейзі. З 1 лютого 1938 року — командир 10-го взводу 1-го полку СС «Мертва голова» «Верхня Баварія», з 1 липня — командир 2-го взводу 4-му полку СС «Мертва голова» «Остмарк». З 1 липня по 1 серпня 1939 року проходив курс командира роти в піхотній школі Дебріца.
Як командир 13-ї (мотоциклетної) роти 2-го піхотного полку СС «Мертва голова» брав участь у Французькій кампанії боях на радянсько-німецькому фронті. З 12 вересня 1941 року —командир 5-ї роти мотоциклетного батальйону СС «Мертва голова», з 25 жовтня — командир батальйону. З 18 по 26 січня 1943 року проходив курс командира батальйону танкових частин у Вюнсдорфі, з 27 січня по 1 лютого — курс стрілецької підготовки у танковому училищі в Путлосі, з 1 по 28 лютого — курс командира батальйону моторизованих частин у Парижі. З 1 лютого 1943 року — командир 1-го батальйону 10-го моторизованого полку СС, з 2 вересня — командир полку. В квітня 1944 року недовго командував 22-м моторизованим полком СС. 2 червня 1944 року був заарештований за пияцтво, влаштоване 23 травня, але 7 липня звинувачення були зняті. 24 вересня 1944 року переведений у 5-й танковий полк 5-ї моторизованої дивізії СС «Вікінг». В жовтні 1944 року був призначений командиром 6-го танкового полку СС «Теодор Ейке». Загинув у бою.
Звання
Анвертер СС (15 грудня 1930) Манн СС (20 травня 1931) Шарфюрер СС (21 вересня 1932) Труппфюрер СС (24 жовтня 1932) Обертруппфюрер СС (8 грудня 1933) Гауптшарфюрер СС (15 лютого 1934) Унтерштурмфюрер СС (20 квітня 1935) Оберштурмфюрер СС (30 січня 1936) Гауптштурмфюрер СС (9 листопада 1936) Штурмбаннфюрер СС (30 січня 1942) Оберштурмбаннфюрер СС (9 листопада 1943)
Нагороди
Почесний кут старих бійців Знак учасника зльоту СА в Брауншвейзі 1931 Почесна шпага рейхсфюрера СС Спортивний знак СА в бронзі Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року» Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» Залізний хрест 2-го класу (22 червня 1940) 1-го класу (13 липня 1940) Лицарський хрест Залізного хреста (19 лютого 1942) — як штурмбаннфюрер СС і командир мотоциклетного батальйону СС «Мертва голова». Штурмовий піхотний знак в сріблі (12 червня 1942) Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42» Нагрудний знак «За поранення» в сріблі Дем'янський щит
Література
Fellgiebel W.P., Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939-1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9 Helmut Büch: In 80 Nahkampftagen... als Kradschütze in der SS-„Totenkopf“-Division, Munin-Verlag, Osnabrück 2002
Примітки