Джемма Скулме ( в документах радянського періоду — Джемма Оттівна Скулме; 20 вересня 1925, Рига, Латвія — 9 листопада 2019, Рига, Латвія) — радянська і латвійська художниця. Народна художниця Латвійської РСР (1976). Лауреат Державної премії СРСР (1984).

Біографія Народилася 20 вересня 1925 року в Ризі, Латвія.

Закінчила відділення живопису Латвійської академії мистецтв, аспірантуру ЛІЖСА імені І. Е. Рєпіна (кандидат мистецтвознавства). Багато років очолювала Спілку художників Латвії. Персональні виставки Д. Скулме проходили в Росії, Австрії, Німеччини, Канаді, США. Депутат ВР Латвійської РСР. Активна учасниця латиського національного руху Атмоди, одна з перших фігур Народного фронту, пізніше підписала маніфест про створення Народної партії.

Сім'я Джемма з династії художників. Її батько — Ото Скулме (1889—1967, ректор Латвійської Академії мистецтв до 1961 року), мати — Марта Лієпіня-Скулме (1890—1962). Художниками були також її дядько Уго (Угіс) Скулме і його син, двоюрідний брат Джемми Юргіс Скулме. Останній зображував життя латишів в Сибіру, що було названо «наклепом на радянську владу». І Спілка художників на чолі з Джеммою Скулме проголосувала за його виключення зі своїх лав. «Це була така історично обумовлена зрада самої себе», — зізналася потім вже 90-річна художниця.

Перший чоловік — артист Артур Дімітерс (1915—1986), в цьому шлюбі народився син Юріс Дімітерс (1947), художник-плакатник.

Другий чоловік — художник Аболс Оярс Густавович (1922—1983), донька Марта Скулме (1962).

Нагороди та звання Державна премія СРСР (1984) — за мальовничий триптих «Пісня» («Сто років тому», «Блискавка небо крає», «Пісня») і картини «Нитки», «Покоління» народна художниця Латвійської РСР (1976) Почесний член Латвійської АН Почесна докторка Латвійської АХ орден Трьох Зірок (1995).

Посвячення художниці У 1986 році Ризька кіностудія отримала документальний фільм «Джемма», присвячений художниці. Його режисером була Лайма Зургіна.

Примітки

Посилання Biogrāfija un darbi Intervija ar Džemmu Skulmi Biogrāfija un darbi Džemma Skulme pret varu ar brīvas mākslas garu