Ка́рдіган (), валлійська назва Аберте́йфі, Аберте́йві (, ) — ринкове місто і громада в області Кередігіон, західний Уельс, Велика Британія. Місто розташоване в заплаві річки Тейві, неподалік від адміністративного кордону Кередігіону і Пембрукширу. Протягом своєї історії Кардіган був столицею графства (Кардіганшир), і зараз є другим за величиною містом у Кередігіоні.

Сучасний Кардіган — компактне й жваве місто, яке надає всі умови для роздрібної торгівлі, освіти, здорового способу життя, відправ релігійних обрядів і спорту.

Етимологія Назва Cardigan походить від англізованого слова («Земля Кередіґа»); під «землею» розумілася контрольована замком Кардіган територія. Припускають, що Кередіґ (Ceredig) був одним з двох синів Кунеди Вледіґа, який, згідно з валлійською легендою, вторгся з півночі, щоб звільнити землі Римської Британії від вторгнення ірландців у часи пізньої Античності.

Валлійська назва Aberteifi пов'язана з розміщенням міста у гирлі () річки . Назва міста означає «гирло [річки] Тейві». Назва річки вперше засвідчена в давньоваллійському написанні Tebi у валлійських генеалогіях і, ймовірно, пов’язана зі спільним елементом, що зустрічається в назвах Таф, Темза, Тауі та ін.Koch, J. T. (Ed.). (2006). Celtic Culture: A Historical Encyclopedia (Vols. 1–5). ABC-CLIO. p. 6

Історія Перший норманський замок був побудований тут у 1093 році, навколо якого і постало містечко. Замок зазнав значних руйнувань у ХІІ ст. та кілька разів змінював власників. Після того як лорд Ріс ап Гріфід з Дехейбарта завершив реконструкцію замку в 1176 році, щоб заснувати там свій двір, на цьому місці відбувся перший зафіксований Айстедвод (фестиваль валлійських бардів). Під час англійських громадянських воєн (1642–1649 рр.) замок був зруйнований. Саме в пізньому Середньовіччі, після поразки Ллівеліна ап Гріфіда, останнього самобутнього принца Уельського у 1282 році, місто почало розвиватися як важливий морський порт. Судноплавне гирло Тейві було привабливим для торговців, особливо з Ірландії, але лише в період Тюдорів і Стюартів прибережний та іноземний рух помітно зріс. До раннього вікторіанського періоду суднобудування процвітало, і в 1835 році в Кардігані було зареєстровано 275 суден, на яких працювало 1030 чоловік. Згодом, у зв'язку з мілководністю гавані, торгівля занепала, і Кардіган втратив свою заповітну репутацію «Воріт до Уельсу». Проте він залишається популярним і привабливим туристичним і торговим центром. У 2014 році замок був реставрований.

Інфраструктура У місті є лікарня, коледж, сучасний культурний центр з кінотеатром, театр і недавно відновлений будинок гільдій (guildhall) з торговими рядами. Існують супермаркети, магазини в центрі міста і кілька торгових зон.

Населення та мова Кардіган є переважно валлійськомовною громадою. Згідно з переписом 2001 року населення становило 4 203 особи з яких 2410 або 59,5% були валлійськомовними (у 2011 році їхнє число дещо зменшилося до 4 184.). Є також інформація, що вже більш ніж 69 % жителів заявили, що можуть говорити чи розуміти валлійську мову, а 45 % — що можуть говорити, читати і писати цією мовою2001 Census. Neighbourhood Statistics: Cardigan Speak or Understand spoken Welsh: 3125 out of a population of 4497; Speak, read, write: 2031 out of a population of 4497. Як і в 1176 році, через 800 років у місті відбувся Національний айстедвод. У 2003 році громада, разом з Валлійською мовною радою розробила план з розвитку мови, покликаний забезпечити можливість людям будь-якого віку збиратися разом для спілкування валлійською мовою. Рада області, міська рада Кардігана і ряд громадських організацій (Mudiad Ysgolion Meithrin, Twf, the Urdd, the local Young Farmers, Menter Aberteifi) працюють над втіленням задуму в життя.

Примітки

Література

Johnson, G. (2008). The history of Cardigan Castle. Jones, I. Gwynedd. (1977). Aberystwyth, 1277-1977: eight lectures to celebrate the seventh centenary of the foundation of the borough. Llandysul: Gomer Press. Lewis, W. J. (1990). The gateway to Wales: A history of Cardigan. Aris & Phillips.