Рауль IV (III) Великий (), також відомий як Рауль де Крепі (; пом. 23 лютого чи 8 вересня ) — граф Валуа (Рауль IV) з 1038, граф де Бар-сюр-Об і Вітрі-ан-Пертуа (по праву дружини) ?-1053, граф Ам'єна і Вексена (Рауль III) з 1063, старший син Рауля III (II) де Мант і Адель (Аліси) де Бретей. Був одним з наймогутніших феодалів Північної Франції.

Біографія Спочатку Рауль був прихильником графа Блуа Еда II. Після загибелі Еда в 1037 році Рауль організував опір прихильників Еда королю Франції Генріху I.

У 1038 році Рауль отримав батьківське графство Валуа, у той час як його брат Тібо отримав Нантей.

1041 році Рауль потрапив у полон до Генріха I, після чого перейшов на бік короля.

У 1054 році він брав участь в битві при Мортемері, в якій королівська армія була розбита армією герцога Нормандії Вільгельма I. Після битви Рауль опинився в ув'язненні, проте, скориставшись розбіжностями між своїм тюремником Роже де Мортемером і герцогом Вільгельмом, зміг втекти в Валуа. В помсту Вільгельм відібрав у Роже фьєфи, за яким той був його васалом. Пізніше Рауль продовжував брати участь у боротьбі короля Генріха проти Вільгельма Нормандського.

У той же час Рауль прагнув розширити свої володіння. Завдяки першому шлюбу він отримав графства Бар-сюр-Об і Вітрі-ан-Пертуа. Незабаром після смерті в 1060 році короля Генріха I Рауль захопив добре укріплене місто Мондідьє, прогнавши його законних спадкоємців, а саме місто обклав щорічною даниною.

Після смерті Генріха I залишилася молода вдова, Анна Ярославна, дочка Київського князя. У неї зав'язався роман з Раулем, в результаті чого вони вирішили одружитися. Однак Рауль вже був одружений. Для того, щоб розлучитися, він звинуватив свою дружину Хакенезу в подружній зраді і на цій підставі анулював шлюб.

Це викликало скандал: покинута дружина Рауля звернулася зі скаргою до папи римського Олександра II, який наказав архієпископам Реймса і Руана провести розслідування, за результатами якого новий шлюб був визнаний недійсним. Крім того, Раулю і Анні було велено жити окремо одне від одного, однак вони проігнорували цю вимогу. У підсумку Рауль був відлучений від церкви. Відлучення було знято лише після смерті Хакенези, коли папа Григорій VII визнав шлюб Рауля і Анни. Анна продовжувала багато часу проводити в замку Крепі, що належав Раулю, хоча іноді з'являлася при дворі свого сина Філіппа I.

У 1062 році помер граф Мена Герберт II, заповів свої володіння герцогу Вільгельму Нормандському. Однак менська шляхта не погодилася з цим рішенням і повстала при підтримці графа Анжу Жоффруа III, визнавши своїми правителями двоюрідного брата Рауля, Готьє III, графа Ам'єна і Вексена, і його дружину Біоту, що була тіткою Герберту II.

Але Вільгельм почав завоювання Мена і в 1063 році захопив Ле-Ман, а також полонив Готьє і Біоту. Вони були поміщені в замок Фалез, де померли у тому ж році за нез'ясованих обставин. Оскільки спадкоємців Готьє не залишив, його володіння, графства Ам'єн і Вексен, за винятком Понтуаза і Шомон-ан-Вексена, приєднаних до королівського домену, успадкував Рауль.

В 1066 році Рауль розорив графство Верден, а його столицю спалив. Приводом для цього послужила відмова єпископа Вердена виплатити необхідну суму.

У 1071/1072 році Рауль обложив і захопив місто Перонна, укріплення якого вважалися неприступними.

Рауль помер у 1074 році. За однією версією, це сталося 23 лютого в Перонні, за іншою — 8 вересня в Мондідьє. Його тіло було поховано в церкві Святого П'єра в Мондідьє. Однак після того, як його син Симон, який успадкував батьківські володіння, повернув Мондідьє законним спадкоємцям, 22 березня 1076 року тіло Рауля було перепоховано в абатстві Святого Арнуля в Крепі-ан-Валуа.

Шлюб і діти 1-а дружина: Аеліс де Бар-сюр-Об (пом. 11 вересня 1053), графиня де Бар-сюр-Об і Вітрі-ан-Пертуа, дочка Ношера III, графа де Бар-сюр-Об, вдова Рено де Семюр-ан-Бріонне, графа Рено де Жуиньї і Роже I де Віньорі. Діти:

Готьє (пом. 6 вересня 1065/1067), граф де Бар-сюр-Об і Вітрі-ан-Пертуа з 1053 Симон (пом. 30 вересня/1 жовтня 1080), граф де Бар-сюр-Об і Вітрі-ан-Пертуа 1065/1067—1077, граф Валуа, Ам'єна і Вексена 1074-1077, граф Мондідьє і Перонни 1074-1076, в 1077 році постригся в ченці Єлизавета (?) (пом. близько 12 травня 1093/1101), дама де Шатовіллен і д'Арк-ан-Барруа; чоловік: Бартелемі (пом. після 1072), сеньйор де Броє і де Бофор Аделаіс (Хільдебранда) (пом. після 1077), графиня Валуа з 1077; чоловік: з 1059 або раніше Герберт IV (1032 — 1080), граф де Вермандуа Адель (Аделаїда, Аліса) (1045 — пом. 12 травня 1093/1100), графиня де Бар-сюр-Об; чоловік: раніше 1061 Тібо III де Блуа (біля 1010/1012 — 29-30 вересня 1089), граф Блуа, Шатодена, Шартра, Туру і Сансерра з 1037, граф Труа і Мо (Тібо I) з 1063

2-я дружина: Алієнора «Хакенеза» (пом. після 1063), спадкоємиця Мондідьє і Перонни. Шлюб був анульований близько 1060 року. Можливо, дочкою Рауля IV, народженої в цьому шлюбі, була Хавиза, дружина Роже де Мортемера (пом. близько 1080)Planché, J. R. On the Genealogy and Armorial Bearings of the Family of Mortimer, Journal of the British Archaeological Association, 1868 p. 21-27.

3-я дружина: біля 1061 Анна Ярославна (пом. 1075/1089), дочка великого князя Київського Ярослава Володимировича Мудрого та шведської принцеси Інгегерди, вдова короля Франції Генріха і. Дітей від цього шлюбу не було.

Примітки

Література

Chronica Albrici Monachi Trium Fontium // Paul Scheffer-Boichorst (Hrsg.) Monumenta Germaniae Historica SS. Band 13. — Hannover, 1874. — P. 631—950.

Посилання

COMTES de VALOIS et du VEXIN (англ.). Foundation for Medieval Genealogy. Проверено 11 марта 2011.