Γ, γ (назва: га́мма, ) — третя літера грецької абетки; в системі грецького алфавітного запису чисел має значення «3». Походить від фінікійської літери (гімель; перекладається як «верблюд»); до того як набути сучасного вигляду, в давньогрецькій абетці мала лямбдоподібний вигляд. Від гамми візнтійського уніціалу походять кириличні літери Г і Ґ та латинські C і G.
Кодування мовою : — \Gamma, — \gamma.
Використання
У давньогрецькій мові гамма позначала дзвінкий м'якопіднебінний проривний . У новогрецькій вона позначає дзвінкий спірант і реалізовується або як твердопіднебінний /ʝ/ (перед голосними переднього ряду, /e/, /i/), або як м'якопіднебінний /ɣ/ (в усіх інших випадках).
І в давній і в новогрецькій перед іншими велярними (κ, χ, ξ) гамма позначає м'якопіднебінний носовий . Подвійна гамма γγ позначає послідовність (фонетична варіація ) або .
Інше використовування
Велика літера У математиці: — гамма-функція. — гамма-розподіл із параметрами і . — стрічковий алфавіт машини Тюрінга. У фізиці (спектроскопії) — ширина спектральної лінії
Мала літера В астрономії — найчастіше третя за видимою зоряною величиною зоря в сузір'ях (позначення Баєра). У математиці — стала Ейлера — Маскероні. У міжнародному фонетичному алфавіті — позначення дзвінкого м'якопіднебінного фрикативного звуку. Маленька гамма, що лежить над базовою лінією, а не перетинає її, () позначає неогублений голосний заднього ряду високосереднього піднесення. У геометрії — традиційне позначення третього кута фігури, зазвичай, коли кути α і β вже є. У фізиці: У ядерній фізиці — гамма-квант (гамма-промені). У термодинаміці — показник адіабати. У матеріалознавстві — поверхнева енергія. — гіромагнітне співвідношення. У геофізиці гамма — одиниця вимірювання напруженості магнітного поля. У теорії відносності — фактор Лоренца. У спектроскопії — півширина спектральної лінії.