І́псилон (велика Υ, мала υ; ) — двадцята літера грецької абетки, в системі грецьких чисел, має значення 400.

Назва Первісно ця літера називалася просто (вимова [u], потім [y]). Вимовлялася з придихом, тому у латинській транслітерації її первісну назву записують через h — hy (звідси й передавання грецького прикметника ὑοειδής як hyoideus — «у формі літери іпсилон», який присутній, наприклад, у os hyoideum — латинській назві під'язикової кістки). Але згодом назву змінили на («і просте»), бо з нею збігся у вимові колишній дифтонг , тому виникла потреба усно розрізняти їхW. Sidney Allen, Vox Graeca, 3rd ed., Cambridge 1987, p. 69..

Історія Грецький іпсилон веде походження від літери («вав») фінікійської абетки, від якої також походить інша грецька літера дигамма.

Нащадки Від Υ ведуть своє походження зразу чотири літери латинської абетки — V, Y, U та W. Літера V відома ще в ранньому латинському письмі й походить через посередництво західного варіанту грецької абетки й алфавіту етрусків. У класичний період безпосередньо з грецького запозичена Y: вона називається «ігрек» (тобто «і грецьке»), бо первісно її використовували виключно для запису грецизмів. У Середньовіччі з форм літери V розвинулися окремі: U та W.

У кирилиці від грецького іпсилона походять літери «іжиця», а також її графічний варіант «ік» — складова диграфа «ук». До літери «ік» сходить і сучасне кириличне У.

Вимова В архаїчній грецькій літера вимовлялася як [u]. У класичну добу її звучання змінилося до [y] (як французьке u чи німецьке ü), припускають, що таким її фонетичне значення залишалося принаймні до 1030 р. н. е.F. Lauritzen, Michael the Grammarian's irony about Hypsilon. A step towards reconstructing Byzantine pronunciation. Byzantinoslavica, 67 (2009). У новогрецькій мові її звучання може бути різним: після приголосних і на початку слова вона читається як [i], у складі колишніх дифтонгів (після і ) — як [f] чи [v]. У давньогрецькій існувало розрізнення вимови за ознакою «довгота-короткість», але в сучасній мові ця різниця відсутня.

У класичній грецькій «іпсилон» на початку слова завжди вимовлявся з «грубим» придихом (для передачі якого використовувалася дасія). За походженням цей придих був колишнім індоєвропейським глухим сибілянтом (/s/), що помітно порівнянням з лексикою споріднених мов: пор.  — («над-»);  — («під-»);  — («сон»). У латинській транслітерації грецьких слів придих передається за допомогою літери h ( — hydro-,  — hyper-,  — hypo-,  — hypnos).

Транслітерація У латинській транслітерації давньогрецьких слів υ передають латинською y.

Використовування

Велика літера У фізиці — позначення іпсилон-мезона В астрофізиці й фізичній космології — позначення відношення маса-світність

Мала літера У лінгвістиці — позначення губно-зубного апроксиманта В астрономії — двадцята (як правило) за яскравістю зоря в сузір'ї (позначення Байєра)

Примітки