Фі (велика Φ, мала φ або в математиці ϕ; , [pʰé͜e], , [fi]) — 21-а літера грецької абетки.
У системі грецьких чисел має значення 500 (φʹ) або 500000 (͵φ).
Історія Походження літери не зовсім ясне, припускають, що вона може походити від варіанта накреслення літери («коппа»). Остання використовувалася в архаїчному грецькому письмі для передачі фонеми /kʷʰ/, яка в класичний період могла змінити вимову на [pʰ]Brixhe, C. «History of the Alphabet», in Christidēs & al.'s A History of Ancient Greek. 2007..
У класичній давньогрецькій мові «фі» вимовлялася як [pʰ] — глухий губно-губний проривний з придихом (цей звук сходить до ). У середньогрецькій літеру стали вимовляти як глухий губно-зубний фрикативний [f], це читання зберігається і в новогрецькій мові.
Від «фі» візантійського унціалу походить кирилична ф.
В етруському алфавіті від «фі» походила літера, що очевидно, використовувалася для передачі глухого губно-губного фрикативного звука [ɸ]. Вона не увійшла до латинської абетки.
Транслітерація У латинізованому запису давньогрецьких слів для передачі використовують диграф ph. У латиничній транслітерації новогрецької мови передають літерою f
Інше використовування
Велика літера У фізиці — позначення магнітного потоку, електричного потоку, світлового потоку.
Мала літера Графічний варіант φ В астрономії — 21-ша (як правило) зоря в сузір'ї У математиці — позначення золотого перетину. У теорії множин — функція Веблена Графічний варіант ϕ У лінгвістиці — позначення глухого губно-губного фрикативного звука
Фі в Юнікоді У Юнікоді, існує декілька форм символа фі: Символ Використовування Код Юнікод Назва Юнікод в грецькій мові U+03A6 GREEK CAPITAL LETTER PHI в грецькій мові U+03C6 GREEK SMALL LETTER PHI в математиці U+03D5 GREEK PHI SYMBOL У IPA для позначення глухий губно-губний фрикативний звук U+0278 LATIN SMALL LETTER PHI
Фі в системі TeX В TeX є один символ для позначення великої літери — \Phi і два символи для позначення малої літери: — \phi та — \varphi.
Примітки