У 1965 році пам’ять Кобзаря вшанували спорудженням пам’ятника на вулиці Київській (за часів СРСР вулиця Леніна), згідно із рішенням райвиконкому № 91 від 28 серпня 1954 р. Пам’ятник встановлено перед історичною будівлею — колишньою садибою панів Горчицьких, де від 1945 року функціонує центральна районна бібліотека та від 2000 року — Корецький районний історичний музей.

Історична довідка У 1834 році за розпорядженням імператора Миколи І у Санкт-Петербурзі при Міністерстві народної освіти засновано археографічну комісію. Співробітники цієї установи під час експедицій Російською імперією розшукували, описували, досліджували та публікували історичні документи. За ініціативи вченого Михайла Максимовича в губерніях Російської імперії, де переважало українське населення від 1843 року діяла Комісія для розбору давніх актів при канцелярії київського військового, подільського і волинського генерал-губернатора Дмитра Бібікова. Це перша наукова установа, яка системно досліджувала писемні джерела історії України. Упродовж 10 грудня 1845 — 1 березня 1847 років співробітником цієї комісії на посаді художника був Тарас Шевченко із щорічною платнею 150 крб. сріблом (12 крб. 50 коп. щомісячно). Обов’язком художника було не лише змальовування пам’яток старовини, а й збір та фіксація фольклорного матеріалу: легенд, народних переказів, пісень, збережених у народній пам’яті відомостей про походження назв старовинних урочищ, історичних поховань, місць битв. У Тимчасовій Комісії для розбору давніх актів Т. Шевченко співпрацював із Миколою Костомаровим, Пантелеймоном Кулішем, Денисом Зубрицьким, Павлом Шлейфером. Співробітники комісії досліджували історичні документи у державних та приватних архівах, бібліотеках, монастирях, збирали етнографічні матеріали.

Письмова згадка про Корець у повісті Т. Шевченка

Під час третьої подорожі українськими землями (а саме Правобережжям) Тарас Шевченко відвідав Кам'янець-Подільський, Почаїв, Кременець, Ізяслав, Луцьк, Новоград-Волинський, Житомир; у межах сучасної Рівненщини поет перебував в Острозі, Дубно, Корці, селах Острів та Пляшева. Під час перебування у Корці у 1846 році Тарас Григорович зупинявся у будинку графа Горчицького, поряд із яким, з нагоди 150-ліття від дня народження, поетові встановлено пам’ятник. Роздуми про українську минувшину, пов’язані з Кореччиною, залишилися і на сторінках його художніх творів, зокрема повісті «Прогулка с удовольствием и не без морали»: Поет був звільнений із посади і втратив роботу у Комісії для розбору давніх актів через участь у діяльності Кирило-Мефодіївського братства та репресії щодо його діячів.

Встановлення пам'ятника

Залізобетонна скульптура Т. Шевченка заввишки 2,3 метри розташована на оштукатуреному цегляному постаменті висотою 2,1 мерти. Пам’ятник спроектовано у типовому для радянського періоду стилі, за художнім задумом він не вирізняється оригінальністю й подібний на десятки інших пам’ятників поетові у багатьох містах України. У тогочасних митців часто не було вибору, тож вони змушені були дотримуватися загальноприйнятих стандартів «соціалістичного реалізму». В радянські часи на постаменті пам’ятника містився напис «Т. Г. Шевченко» та уривок поезії «Заповіт»:

«І мене в сім’ї великій, В сім’ї вольній, новій, Не забудьте пом’янути Незлим тихим словом.» На даний час напис на постаменті відсутній. Центральна доріжка до підніжжя пам’ятника вимощена бетонними плитами, навколо розташована прямокутна клумба із зеленими насадженнями.

Примітки Рішенням виконкому Ровенської обласної ради депутатів № 102 від 17 лютого 1970 р. пам'ятник Т. Г. Шевченку взятий на державний облік, як пам'ятку монументального мистецтва місцевого значення.

Джерела Шевченко Т. Повне зібрання творів у шести томах. — Т. 4. Повісті. — К.: Видавництво Академії наук УРСР, 1963. — С. 319. Журба О. Київська археографічна комісія. 1843–1921. Нарис історії і діяльності. — К.: Наукова думка, 1993. — 186 с. Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР: В 4-х томах. — Т. 3 — К: Будівельник, 1985 — С. 311. Рычков П. Дорогами южной Ровенщины. — М.: Искусство, 1989. — С. 174. Сербін Г. Ровенщина туристська: Путівник. — Львів: Каменяр, 1980 — 166 с. Сергієнко Г. Діяльність Т. Г. Шевченка у Київській археографічній комісії (1845–1847 рр.) // Український історичний журнал. — Київ: 1991. — № 3. — С. 43–54.