Марти́нівка — село в Україні, у Барській міській територіальній громаді Жмеринського району Вінницької області.

Краєзнавча довідка

Місцевість розташована на південному схилі Подільської височини. Глибокі річкові долини придають їй гірського вигляду, але місцевість має рівнинний характер. Ґрунти, в основному, суглинні, потребують удобрення.

Головне заняття жителів — землеробство, крім того, селяни займались сезонними роботами на Ялтушківському цукровому заводі.

Відстань до центру громади — 20 км, залізнична станція Мартинівка розташована прямо в селі. На ній 2 рази на добу зупиняється приміський поїзд Жмеринка — Могилів-Подільський.

Історія

В XIX ст. Кузьминці належали родині Подмацкого і його спадкоємцям, у кінці XIX століття маєток придбав І. Г. Белянкін. 

Як свідчать «Труды Подольского епархиального историко-статического комитета» за 1896 рік, село Кузьминці разом з приписаним селом Мартинівкою нараховувало українців: чоловіків-1205, жінок-1252, що становило понад 95 % від всього населення.

В 1859 році село Киянівку було відписано від Кузьминець і до нього знову було приписано село Мартинівку.

Заснування села Мартинівки відноситься до XVIII століття, але цілком ймовірно, що Дробишівці — це стара назва Мартинівки.

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 707-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області», увійшло до складу Барської міської територіальної громади.

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Барського району, село увійшло до складу Жмеринського району.

Пам'ятки

У селі є пам'ятки:

Пам'ятник 80 воїнам-односельчанам, загиблим на фронтах Великої Вітчизняної війниМає охоронний номер 63 та ID: 05-202-0053, 1969. Пам'ятка розташована біля школи.

Примітки

Література Ку́зьминці // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974 — том Вінницька область / А.Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788с. — С.136