Якаб-Хедь (Якабхедь; — «гора Якова») — найвища гора західного гірського масиву в Південній Угорщині. Висота гори 602 мPécs lexikon I. (A-M). Főszerk. Romváry Ferenc. Pécs: Pécs Lexikon Kulturális Nonprofit Kft. 2010. 343. o. ISBN 978-963-06-7919-0.
Географія Гора розташована в північно-західній частині міста Печ. Гора височіє над Середньодунайською низовиною. під час гарної погоди з гори Якаб-Хедь можна побачити Східний Мечек з 682 метровою вершиною Зенгє.
Геологія
Гора виникла в Палеозойську еру і складається з пермського пісковикаPierre Jolivet, Jorge Santiago-Blay, Michael Schmitt: Research of chrysomelidae. BRILL 2009. S. 236.. Під час ерозійних процесів сформувалося декілька скельних утворень: «Бабаш Серкєвек» («Ряд людиноподібних каменів») і «Жонгоркє» («Камінь Жонгора»)Babás Szerkövek (венг.).
На Якаб-Хедь знаходиться єдине родовище урану . Видобувати мінеральний ресурс почали в 1950 роках за підтримки радянської влади. Очищений уран використовували з 1982 року для експлуатації АЕС Пакш. Після закінчення Холодної війни та високої ціни видобутку в 1990 році шахти були закритіPDF (венг.).
Історія З давніх-давен на горі селилися люди. За часів Залізної доби на горі був збудований великий форт, який став важливим політичним центром Гальшатської культури та Кельтів. Після того як форт завоювали римляни, він був закинутий, але до цих пір видніються фортифікаційні вали. В Середні віки в закинутій фортеці з'явилося невелике село. Його покровителем був Святий Яків — звідси і назва гори. В 1225 році був заснований монастир Ордену Пауліни, він продовжував функціонувати до окупації Угорщини турками. В 1736 році монастир відбудували, а в 1828 році зруйнували. До нашого часу залишилися лише руїниBuzás Gergely: A Jakab-hegyi pálos kolostor, Várak, Kastélyok, Templomok, III/4. 2007. augusztus, 8-11..
Примітки
Література Pécs lexikon, Band I. (A-M). Pécs 2010. S. 343. ISBN 978-963-06-7919-0. Gergely Buzás: A Jakab-hegyi pálos kolostor, Várak, Kastélyok, Templomok. 2007.