Ян Мукаржовський (; 11 листопада 1891 року, Пісек, Богемське королівство, Австро-Угорщина — 8 лютого 1975 року, Прага, Чехословацька СР) — чеський естетик, літературознавець, лінгвіст. Академік Чехословацької академії наук (1951Мукаржовский, Ян // Большая российская энциклопедия: [в 35 т.] / гл. ред. Ю. С. Осипов. — М. : Большая российская энциклопедия, 2004—2017. або 1952).

Автор праць з естетики театру, кіно, образотворчого мистецтва, архітектури. «Визнаний класик естетичної думки» (Юрій Лотман).

Життєпис У 1915 році Ян Мукаржовський закінчив Карло-Фердинандів університет у Празі.

З 1929 року викладав естетику в Карловому (Чеському) і Братиславському університетах. З 1938 року — професор естетики Чеського університету (з 1945 — Карлів університет) і Університету імені Коменського в Братиславі. У 1948—1953 роках — ректор Карлового університету.

У 1951—1962 роках — директор Інституту чеської літератури Чехословацької Академії наук.

Внесок у науку Ян Мукаржовський — один з найбільших представників чеського структуралізму, який заклав основи семіологічного підходу до аналізу художнього тексту. Випробував вплив феноменологічного методу Едмунда Гуссерля, ідей Фердинана де Сосюра, російської формальної школи, а також празької школи естетики, що спиралася на естетичні теорії Йоганна Гербарта. У 1926 році увійшов до Празького лінгвістичного гуртка, ставши його активним учасником.

Найбільше значення мають роботи 1930-1940-х років, в яких Мукаржовський досліджував знакову природу мистецтва і своєрідність художньої мови різних його видів, приділяючи увагу, на відміну від російських формалістів, питанням соціального функціонування тексту: «Загальні принципи та розвиток чеської вірша нового часу» («Obecné zásady a vývoj novočeského verśe», 1934), «Передмова до чеського перекладу „Теорії прози“ Віктора Шкловського» («K českému překladu Šklovského Teorie prózy», 1934), «Естетична функція, норма і естетична цінність як соціальні факти» («Estetická funkce, norma a hodnota jako sociální fakty», 1936), «Мистецтво як семиологический факт» («Uméní jako sémiologický fakt», 1936), «Про поетичній мові» («O jazyce básnickém», 1940) та інші.

Бібліографія

Праці

Obecné zásady a vývoj novočeského verśe, 1934. K českému překladu Šklovského Teorie prózy, 1934. Estetická funkce, norma a hodnota jako sociální fakty, 1936. Uméní jako sémiologický fakt, 1936. O jazyce básnickém, 1940.

Видання чеською мовою

Kapitoly z české poetiky. Praha, 1948. Dl 1-3. Studie z estetiky. Praha, 1966. Cestami poetiky a estetiky. Praha, 1971. Studie z poetiky. Praha, 1982.

Видання іншими мовами

Ис­сле­до­ва­ния по эс­те­ти­ке и тео­рии ис­кус­ст­ва / Составление Ю. М. Лотмана и О. М. Малевича, вступительная статья Ю. М. Лотмана, перевод с чешского В. О. Каменской, комментарий Ю. М. Лотмана и О. М. Малевича. — М.: Искусство, 1994. — 606 с. — (История эстетики в памятниках и документах / Председатель редколлегии А. Я. Зись). — ISBN 5-210-01299-9. Структуральная поэтика. — М.: Языки славянской культуры, 1996. — ISBN 5-88766-052-X.

Примітки

Література

Лотман Ю. М. Ян Мукаржовский — теоретик искусства // Мукаржовский Я. Ис­сле­до­ва­ния по эс­те­ти­ке и тео­рии ис­кус­ст­ва / Составление Ю. М. Лотмана и О. М. Малевича, вступительная статья Ю. М. Лотмана, перевод с чешского В. А. Каменской, комментарий Ю. М. Лотмана и О. М. Малевича. — М.: Искусство, 1994. — ISBN 5-210-01299-9. Лотман Ю. М. Ян Мукаржовский — теоретик искусства // Мукаржовский Я. Структуральная поэтика. — М.: Языки славянской культуры, 1996. — С. 7—31. Мукаржовский  / К. М. Долгов // Новая философская энциклопедия: в 4 т. / пред. науч.-ред. совета В. С. Стёпин. — 2-е изд., испр. и доп. — М. : Мысль, 2010. — 2816 с.