Замкова церква () — залишки храму в Мінську, розташовані в районі площі 8 Березня, на відстані 22 м від східної стіни Будинку фізкультури Добровільного спортивного товариства «Трудові резерви»Збор помнікаў гісторыі і культуры Беларусі. — Мн.: Беларуская савецкая энцыклапедыя, [1986—1988] . Церква не має аналогів в давньоруському монументальному будівництві, але має риси романської архітектури .
Історія
Будівництво Замкової церкви велося на початку XII в., на думку Е. М. Загорульського, між 1069 і 1073 рр., у східній частині Замчища, на правому березі СвіслочіАрхітэктура Беларусі: Энцыклапедычны даведнік. — Мн.: БелЭн, 1993. — 620 с.: іл. — ISBN 5-85700-078-5 . Кам'яний храм почали будувати з бутового каменю після сильної пожежі, що знищила забудову і, ймовірно, дерев'яну церкву, яка тут була раніше. З невідомих причин будівництво не було закінчено . На думку Е. Загорульського, в її зведенні брали участь польські майстриЗагорульский Э. М. Возникновение Минска. С. 201,202. .
Майже через століття після припинення будівництва церкви на її місці виник християнський цвинтар знатних городян.
У 1949–1951 рр. пам'ятник досліджував В. Р. Тарасенко . У 1976 р. повторне дослідження провів Г. В. Штихов.
Матеріали досліджень зберігаються в Інституті історії АН Білорусі та Державному історичному музеї Білорусі.
Архітектура На місці старої дерев'яної церкви були зроблені фундаменти, нижні частини апсид, південної та західної стін. Згідно з планом фундаментів передбачалося поставити компактний хрестово-купольний храм з чотирма куполами, майже квадратний у плані, з трьома напівовальними апсидами. Розмір основного конструкції 12×12 м, довжина з апсидами 16,3 м, товщина стін 1,5 м. На внутрішній поверхні південної і північної стін збереглися виступи лопаток . Розміри сторін подкупольного квадрата — близько 3,3 м. Фундамент будівлі має вигляд двох стінок, складених з бутового каменю, простір між якими заповнено необробленим камінням на вапняному розчині. Всі фундаменти врізані в піщаний ґрунт (глибина місцями більше 1 м). Встановлена наявність опалубки з тонких дощок, вбитих вертикально уздовж стінок рову фундамента (повторне дослідження Г. В. Штихова в 1976 р).
У центральній апсиді зафіксований квадратний вінок з колод і обтесана кам'яна плита від вівтаря. Впоперек малих бічних апсид були покладені колоди, які з'єднували фундаментами. Усередині храму на його південній і частково західній стінках збереглося облицювання з добре оброблених плиток (розміри 5,4х14,5х19 см і 9,4х20х29,4 см), виготовлених з доломіту і покладених горизонтально з перев'язкою швів. Місцями плитки збереглися в 5-6 рядів.
На північний схід від церкви виявлено яму для приготування вапна площею 25 м² і майданчик майстерні, де обтесували плити, коли велося будівництво.
Зараз фундамент храму знаходиться на глибині 0,5-2,1 м від поверхні. У 1967 році за 30 м від фундаментів замкової церкви був побудований її муляж.
Міський некрополь Майже через століття після припинення будівництва церкви на її місці виник християнський некрополь знатних городян. Виявлене 21 поховання XIII в. в гробах коробкового типу з великих соснових дощок на шипах без цвяхів. Саркофаги мали прямокутну форму, деякі кришки і бічні стінки обгорнуті корою береста. Небіжчики поховані за слов'янським звичаєм головою на захід зі схрещеними на грудях руками, без речей. Збереглися залишки вовняного одягу і шкіряного м'якого взуття (черевики, вишиті нитками). Поблизу одного дитячого поховання знайдено золотий браслет вагою 75,5 г, мабуть, покладений як жертвопринесення або схований як скарб.
Примітки
Література Збірник пам'яток історії та культури Білорусі ISBN 5-85700-006-8 . Архітектура Білорусі: Енциклопедичний довідник. — М.: - ISBN 5-85700-078-5 .