Ю́лія Володи́мирівна Ме́ндель ( 3 вересня 1986, Генічеськ, Херсонська область, УРСР) — українська журналістка, прессекретар Президента України з 3 червня 2019 року по 9 липня 2021 року.

Після того як Мендель залишила посаду прессекретаря, вона опублікувала дві мемуарні книги: «Кожен із нас — президент» (липень 2021 року) та «Боротьба нашого життя — мій час із Зеленським: боротьба України за демократію та що це означає для світу» (; вересень 2022 року). В обох книгах Мендель високо оцінювала Зеленського та позитивно відгукувалася про своє перебування на посаді прессекретаря.

До 2025 року Мендель закликала до негайного припинення вогню у російсько-українській війні, заявляючи, що Україна «втрачає свою націю», продовжуючи чинити опір Росії. В інтерв'ю 2026 року з Такером Карлсоном вона піддала різкій критиці особу Зеленського та висунула проти нього та його уряду низку звинувачень, зокрема в тому, що він є «диктатором» і «перепоною до миру». Інтерв'ю викликало широке засудження в Україні: низка журналістів і політиків заявили, що вона не навела жодних доказів, і звинуватили її в поширенні російської дезінформації. З 13 вересня 2026 року перебуває під санкціями РНБО України.

Життєпис

Закінчила Київський університет ім. Шевченка. У червні 2008 року закінчила Інститут філології КНУ, де вивчала англійську та польську мови, українську мову та літературу.

У 2012 році захистила кандидатську дисертацію на тему «Натурфілософська металогія лірики Володимира Затуливітра в контексті поезії 1970-90 рр».

З травня 2008 по грудень 2014 року працювала репортеркою в ICTV. 3 грудня 2014 по червень 2015 року — редакторка в Еспресо TV.

З грудня 2015 по квітень 2016 року була кореспонденткою телеканалу 112 Україна в США. З червня 2016 по січень 2017 року — журналістка міжнародної редакції телеканалу Інтер.

Була позаштатною кореспонденткою The New York Times в Україні з січня 2017 по травень 2019 року. Також співпрацювала з низкою таких іноземних видань і телеканалів, як Politico Europe, VICE News, CNBC, New Eastern Europe, The New York Times, World Affairs Journal, Spiegel Online. Була консультанткою з комунікацій в офісі Світового банку в Україні з 2017 по 2019 рік.

Перша українська журналістка, що взяла участь у програмі Світового інституту преси ().

У квітні 2016 року виступила продюсеркою першого документального фільму про посттравматичний синдром «Контужений: травма України» ().

Стажувалася за кордоном у рамках програми Солідарності імені Леха Валенси, програми THREAD у Єльському університеті, пройшла курс Варшавської літньої євроатлантичної академії (WEASA).

3 червня 2019 року указом Президента України вона призначена прессекретаркою глави державиУказ президента № 350/2019, вигравши конкурс на цю посаду і обійшовши 4 тисячі претендентів.

2019−2021: прессекретар Президента України

На посаді прессекретаря Президента України Володимира Зеленського вела міжнародний напрямок. Зокрема, Зеленський дав інтерв'ю провідним західним ЗМІ, таким як Le Monde, Der Spiegel, Gazeta Wyborcza, а також з'явився на обкладинках видань Time і The Guardian. У серпні 2020 року вийшло інтерв'ю Зеленського телеканалу Euronews 13 мовами.

Також робила офіційними заяви, які мали широкий суспільний резонанс. Зокрема, були зроблені заяви Зеленського щодо ПриватБанку та олігарха Ігоря Коломойського, де президент заявив, що в історії з банком «захищатиме лише інтереси держави Україна, інтереси кожного українця», і що «Коломойський не має повноважень виступати від імені України або Офісу Президента». В інтерв'ю журналісту Наталії Влащенко сказала, що «ревнує Зеленського до Коломойського» і що олігарх «забирає в неї функції».

Займалася супроводом Президента України в усіх поїздках регіонального та міжнародного рівня. Курирувала інформаційний зміст офіційного сайту Президента України, соціальних мереж, а також роботу зі ЗМІ.

9 грудня 2019 року взяла участь у переговорах Нормандського формату в Парижі.

30 липня 2020 року, в американському виданні The National Interest, вийшла стаття Юлії Мендель під назвою «Чому Україна справді йде дорогою реформ» (), де вона розповіла про нові державні ініціативи, президентство Зеленського, підпал будинку голови «Центру протидії корупції» Віталія Шабуніна, земельну реформу, а також транші МВФ.

15 березня 2021 року дебютувала в ролі ведучої програми «Погляд з Банкової» на телеканалі «Дім», про запуск якої стало відомо лише в день першого ефіру. Пізніше з'ясувалося, що Мендель була не ведучою програми, а одним зі спікерів від Офісу Президента України і в ефірах програми з'являться також інші колеги по роботі у владі.

9 липня 2021 року Мендель завершила роботу на посаді прессекретарки президента.

Після звільнення з посади прессекретаря

11 липня 2021 року українське видавництво «Клуб сімейного дозвілля» випустило книгу Мендель «Кожен із нас — Президент».

З 17 липня до 4 вересня 2021 — журналістка програми «Велика деолігархізація» на телеканалі «Україна 24». Також працювала журналісткою в програмі «Реальна політика з Євгенієм Кисельовим» на телеканалі «Україна 24».

Після початку повномасштабного російського вторгнення в Україну, 13 вересня 2022 року Мендель випускає книгу англійською мовою «Битва за наші життя» () з підзаголовком «Мій час із Зеленським, битва України за демократію та її значення для світу» (). Книга присвячена спогадами про ключові події за два роки, що передували російському вторгненню у 2022 році, від зустрічей між Зеленським і президентом Росії Володимиром Путіним, на яких Мендель була присутня, до відповідей на запити преси після сумнозвісних телефонних дзвінків між президентом США Дональдом Трампом і Зеленським. Також Мендель у своїх мемуарах детально описує життя в Україні під час війни. Книга вийшла в США у видавництві Simon & Schuster.

21 вересня стало відомо, що телевізійна продакшн-компанія Future Shack Entertainment, нещодавно заснована колишнім головою USA Network та UCP Джеффом Вахтелем, придбала права на мемуари Мендель для створення серіалу.

13 вересня 2026 року Президент України Зеленський ввів у дію санкції РНБО проти Юлії Мендель.

Погляди

Після перемоги Дональда Трампа Мендель закликала українців «не драматизувати» щодо результату президентських виборів у США 2024 року, так як «жоден з кандидатів не запропонував очевидної перемоги для України», при тому що «Україна слабшає з кожним днем під невпинним тиском цієї війни… саме тому ми потребуємо послідовності, відданості та ясного розуміння реальності тут, вдома».

30 січня 2025 року Мендель опублікувала статтю у Time, де закликала до негайного припинення вогню в Україні, оскільки війна виснажує країну дощенту. За її словами, перспектива членства в НАТО стає «дедалі віддаленішою», в той час як Україна «втрачає свою націю іншими способами»: громадяни виїжджають за кордон як біженці, гинуть цивільні та військові, руйнуються міста та інфраструктура.

Юлія Мендель у коментарі для France 24 додала, що «більшість людей в Україні однозначно згодні з необхідністю припинення війни», а «ті українці, які живуть під обстрілами, найбільше прагнуть припинення вогню». Також вона вважає нереалістичним підходом «обміняти стільки життів українців і фактично поставити під загрозу існування української нації за ілюзію, що НАТО запросить нас в якийсь момент».

У своїй статті у виданні Kyiv Post від 19 лютого 2025 року Мендель вважає, що для Європи настав «критичний момент» після переобрання Дональда Трампа президентом США. На її думку «Європа опинилася між необхідністю відстоювати свою роль у глобальній безпеці і виконанням на практиці своїх військово-політичних зобов'язань. Дебати щодо миротворців в Україні стосуються не лише військової присутності, а й ідентичності та ролі Європи у міжнародних справах, особливо у світі після Холодної війни, де традиційні альянси перебувають на стадії перегляду».

У січні 2026 року Мендель звинувачувала українську владу у тому, що саме українські удари по російській території є причиною атак на енергетику.

У травні 2026 року Юлія Мендель дала інтерв'ю американському ультраправому пропагандисту Такеру Карлсону. Сам Карлсон раніше став відомий як перший західний журналіст, що взяв інтерв'ю у Путіна після російського вторгнення в Україну. У розмові з Карлсоном Мендель закликала до швидкого укладення миру, наголошуючи, що продовження війни призводить до гуманітарної катастрофи та страждань українського народу, який, за її словами, є єдиною справжньою жертвою конфлікту. Мендель різко критикувала уряд Зеленського як корумпований, заявляла про його неспроможність ефективно керувати країною та називала самого президента одним із головних перешкод на шляху до миру. Вона охарактеризувала Зеленського як емоційно нестабільного та такого, що оточив себе схемами збагачення. Окрім того, Мендель звинуватила владу в організації «геббельсівської пропаганди» та згадала «тисячу голів» системи, яка, на її думку, підтримує цю інформаційну політику. Інтерв'ю вийшло практично одночасно з врученням підозри в корупції колишньому голові Офісу Президента Андрію Єрмаку, що посилило суспільну увагу щодо контексту її заяви.

Ранні публікації

Звинувачення в корупції

У 2016 році Мендель опублікувала в Politico матеріал, в якому розповідала, що буцім-то була змушена заплатити хабар у $200 своєму науковому керівнику, щоб захистити дисертацію в університеті. Звинувачений Юлією професор КНУ Юрій Ковалів 2016 року подав на неї та на видання Politico до суду для захисту честі, гідності та ділової репутації. Ухвалою Херсонського міського суду 1 квітня 2019 року інформацію про хабарництво, поширену Мендель, визнали недостовірною; суд зобов'язав Мендель та видання опублікувати спростування. 6 червня 2019 року Мендель подала апеляцію на це рішення. У суді її адвокат стверджував, що в статті «ані імені, ані прізвища свого наукового керівника Мендель не вказувала, не мала на меті приниження його честі, гідності, ділової репутації та не стверджувала, що професор взяв гроші», хоча під час засідання суду першої інстанції особисто Мендель заявляла протилежне. 15 жовтня 2020 року Херсонський апеляційний суд визнав звинувачення у хабарництві «оціночним судженням Мендель», задовольнив її вимоги і вирішив скасувати рішення попередньої інстанції. Професору Коваліву відмовили в задоволенні його претензій.

Стаття про причетність Джо Байдена до відставки Віктора Шокіна

1 травня 2019 року в The New York Times вийшла стаття Кеннета Воґеля та Юлії Мендель. У статті йшлося про те, що 2016 року віцепрезидент Джо Байден сприяв відстороненню генерального прокурора України Віктора Шокіна, якого критикували у США за перешкоджання антикорупційній реформі. У статті журналісти припускали, що мотивом таких дій Байдена могло бути розслідування щодо української енергетичної компанії Burisma Holdings, членом правління якої був Гантер Байден, син Джо Байдена. Критика Конфлікт інтересів

У червні 2019 року телеканал CNN випустив матеріал про конфлікт інтересів Юлії Мендель, яка брала участь у конкурсі на посаду прессекретаря і публікувала в The New York Times матеріали про українські події. Згідно з коментарем представника американської газети, вони припинили б співпрацю з нею, «якби вона повідомила редакторам про свою заяву про прийом на роботу... з огляду на цей серйозний конфлікт інтересів», водночас редактори NYT вважали її репортаж справедливим і точним.

Після виходу матеріалу Юлія Мендель, у своєму коментарі для CNN, заявила про відсутність конфлікту інтересів:

Відносини з журналістами