Людмила Всеволодівна Келдиш ( — ) — радянська математик, фахівець з геометричної топології і теорії множин, доктор фізико — математичних наук, професор.
Біографія Людмила Келдиш народилася 12 березня 1904 року в Оренбурзі. Донька генерал-майора Всеволода Михайловича Келдиша (у родині було 7 дітей), сестра М. В. Келдиша. Закінчила фізико-математичний факультет Московського державного університету у 1925 році.
У 1934 одружилася з Петром Сергійовичем Новиковим (радянський математик, доктор фізико-математичних наук, професор, академік Академії наук СРСР). Її сини також успадкували здібності до точних наук, старший (від першого шлюбу) — Леонід Веніамінович Келдиш (1931—2016) — радянський та російський фізик, академік АН СРСР (1976), молодший — Сергій Петрович Новиков (радянський математик, доктор фізико-математичних наук) та середній — Андрій Новиков (доцент Фізико-технічного інституту). У неї було ще дві доньки: Ніна та Олена.
Померла у Москві у 1976 році.
Діяльність У 1930—1934 роках працювала в Московському авіаційному інституті. З 1934 року працювала в Математичному інституті Академії наук СРСР (зараз Математичний інститут імені В. А. Стеклова РАН). У 1941 році здобула науковий ступінь доктора фізико — математичних наук. У 1964 році отримала учене звання професора.
Діяльність Людмили Келдиш стосувалася теорії множин, геометрії, топології та математики. Вона була великим фахівцем в області теорії функцій дійсного змінного і теоретико-множинної топології. Зокрема, вона вивчала В-множини (множини, які можна отримувати, виходячи з замкнутих і відкритих множин за допомогою операцій об'єднання і перетину в застосуванні до кінцевого або рахункового числа множин). Відзнаки Людмила Келдиш була нагороджена: орденом Трудового Червоного Прапора; Медаллю «Материнської слави» 2-го ступеня; Премією Президії Академії наук СРСР (1958).
Примітки