Пост-рок () — музичний напрямок, що характеризується використанням музичних інструментів, типових для рок-музики, однак, разом з тим, відрізняється ритмом, гармонією, мелодикою та іншими складовими, що властиві іншим музичним напрямкам.
Термін був введений британським критиком в огляді альбому Hex гурту Bark Psychosis, що був опублікований у журналі The Wire у травні 1994. Сам критик так охарактеризував цей напрямок: «використання рок-інструментів для неро́кових цілей, використання гітар, для тембру і фактури більше ніж для рифів і поверкордів».
Як і більшість подібних термінів, пост-рок описує творчість надзвичайно різних за характером звучання колективів, як наприклад Don Caballero та Mogwai, що мають дуже мало спільного окрім того, що обидві є інструментальними. У висліді цей термін викликав чимало критики.
Історичний нарис
Пост-рок бере свій початок від творчості гуртів кінця 1960-х, таких як The Velvet Underground, що експериментували в авангардному напрямку, Public Image Ltd у їх альбомі Metal Box (1979)Про це зазначається у в огляді журналу NME та інших. Серед гуртів початку 1990-х років, впливовими для пост-року вважаються Talk Talk, Slint і Bark Psychosis.
У кінці 1990-х центром пост-року стають Чикаго та Монреаль. В Канаді до пост-року відносять гурт Godspeed You! Black Emperor, а в Шотландії — Mogwai.[http://deepfrybonanza.com/artnoise/?page_id=62 Constellation InterviewAllMusic summary of post-rock
На початку 2000-х термін виходить із ужитку, через свою суперечливість та багатоманіття явищ, що він включає. Зокрема цей термін відкидають і гурти, яким він приписувався, такі як Mogwai чи Tortoise.
Музичні риси
Пост-рокове звучання може включати в себе риси ембіенту, джазу, електронної чи експериментальної музики. Традиційна фактура квінтакордів заміщається будь-якою іншою. Фактично, звернення до реґі, хіп-хопу чи рейву, робить пост-рок м'якшим і позбавленим гостроти протестних настроїв. Reynolds, Simon. in Cox, Cristoph and Daniel Warner: Audio Culture: Readings in Modern Music. Continuum International, 359. ISBN 0-8264-1615-2.
Переважно, пост-рокові композиції — це досить тривалі інструментальні композиції, що нерідко використовують багаторазово повторювані мотиви, тембральне розгортання, а також широкий динамічний діапазон, що дозволяє провести паралелі з творчістю Стіва Райха та Філіпа Гласса, які вважаються піонерами мінімалізму.Henderson, Keith (June 2001) What Exactly Comes After Post-rock?
Вокал, якщо присутній, має досить незвичну функцію — він має інструментальне звучання і використовується радше як тембральна барва, ніж для експонування поетичного тексту. Він досить м'який, одноманітний і може використовувати складні інтервальні ходи. Наприклад гурт Sigur Rós, що створив штучну хопладську мову (Hopelandic)Від слова — надія, описує свою манеру, як «форму нерозбірливого вокалу, що вписується у музичну тканину як ще один інструмент».«a form of gibberish vocals that fits to the music and acts as another instrument», цитовано з англійської вікіпедії з посиланням на Sigur Ros frequently asked questions
Також, замість типових для року куплетних форм, пост-рок гурти частіше використовують відкриті звукові простори (). Як зазначає Саймон Рейнольд, «Еволюція гуртів через рок до пост-року часто призводить до зрушення від розповідних текстів через потік свідомості до тембру, розуміння голосу як інструменту». Simon Reynolds. Audio Culture: Readings in Modern Music 2004 р., ISBN 978-0-8264-1615-5
Деякі гурти, як Rachel і Clogs, комбінують пост-рок з академічною музикою, тоді як інші, такі як Godspeed You! Black Emperor за прозорістю фактури і повторюваністю музичної тканини наближаються до мінімалізму. В той же час творчість гуртів Isis та Pelican характеризується змішуванням пост-року з важким металом. Їх звучання іноді характеризують терміном пост-метал.
Пост-рок в Україні
Першим гуртом в Україні, що його музику можна охарактеризувати як пост-рок, був дніпропетровський дует Peel Off The Bass.Peel Off The Bass (інтерв'ю) // «Аутсайдер» (Київ). — №3 (2004). — Стор. 33-34. Єдиний — самоназваний — альбом Peel Off The Bass вийшов 2002 року на київському лейблі Quasi Pop і містив дев'ять інструментальних п'єс, а також один відео-кліп у мінімалістичній стилістиці.Р. Піщалов. Рецензія на компакт-диск: Peel Off The Bass (Quasi Pop, 2002) // «Аутсайдер» (Київ). — №3 (2004). — Стор. 17.
Далі пост-рок-гурти з'явилися у Донецьку: 2007 року розпочав свою діяльність інструментальний проект Ігора Сидоренка Krobak, який у 2008 році випустив перший альбом The Diary of the Missed One під лейблом Cardiowave. У 2007 році також зароджуються пост-рок гурти у Києві (Embilight та Coala Pascal ) та Львові (Dracula drops D ). Пізніше пост-рок сцена України поповнюється такими колективами як Postsense (Київ, Біла Церква, 2008 рік), Nice Wings, Icarus! (Київ, 2008 рік), The Best Pessimist (Одеса, 2009 рік) вечность.слушать.ветер (Київ, 2009 рік) та Way Station (Київ, 2010 рік).
Знакові платівки Talk Talk, Spirit of Eden (1988) Slint, Spiderland (1991) Bark Psychosis, Hex (1994) Tortoise, Millions Now Living Will Never Die (1996) Stereolab, Emperor Tomato Ketchup (1996) Peel Off The Bass, Peel Off The Bass (2002)
Див. також Пост-метал
Примітки
Література Андрей Горохов. Музпросвет. — Москва: Флюид, 2010. — С. 343-347 (Построк). Джим ДеРоґатіс. Tortoise. Кінець року // «Аутсайдер» (Київ). — №3 (2004). — Стор. 30-32. Андрій Орел. Talk Talk: кілька поглядів на альтернативу розгубленості // «Аутсайдер» (Київ). — №5 (2005). — Стор. 36-61. Peel Off The Bass (інтерв'ю) // «Аутсайдер» (Київ). — №3 (2004). — Стор. 33-34. Simon Reynolds, "The Ambient Rock Pool", in The Wire, March 1994 (Issue 123), pp. 26-33.
Посилання Андрій Орел. Talk Talk. Кілька поглядів на альтернативу розгубленості (2005) The Silent Ballet: A Post-Rock Webzine Post-Rock Mp3 Blog Star FK Radium