Ілля́ Матві́йович Тютю́нников — український радянський діяч, шахтар, керуючий тресту «Орджонікідзевугілля». Депутат Верховної Ради УРСР 1-го скликання (1938–1947).
Біографія Народився року в родині робітника-каменяра в селі , тепер Тверська область, Росія. Трудову діяльність розпочав у тринадцятирічному віці пастухом у поміщика.
У 1901 році переїхав на Донбас. У 1901–1903 роках — шлаковоз на ртутному заводі. У 1903–1919 роках — шахтар-риштачник шахти № 5 Горлівського району Донбасу. Служив у Червоній армії.
Член РКП(б) з 1918 року.
У 1919–1925 роках — голова шахткому шахти № 5 Горлівського району Донбасу. У 1925–1928 роках — завідувач тарифно-економічного відділу Горлівського районного комітету вугільників.
У 1928–1929 роках — керуючий шахти «Марія» Горлівського району Донбасу.
З 1929 по 1930 рік навчався в Харківській промисловій академії імені Сталіна.
У 1930–1932 роках — керуючий прохідки шахти «Красный Октябрь» тресту «Орджонікідзевугілля» на Донбасі. У 1932–1936 роках — завідувач шахти № 4-5 «Красный Октябрь» тресту «Орджонікідзевугілля». У 1936–1938 роках — завідувач шахти «Юный коммунар» тресту «Орджонікідзевугілля» Донецької області.
У 1938 році — заступник керуючого, в 1938–1940 роках — керуючий тресту «Орджонікідзевугілля» комбінату «Сталінвугілля» Сталінської області.
26 червня 1938 року обраний депутатом Верховної Ради УРСР 1-го скликання по Орджонікідзевській міській виборчій окрузі № 282 Сталінської області.
У 1940–1941 роках — голова артілі «Солідарність Донбасу» «Донпромвугілля» Сталінської області.
Під час німецько-радянської війни був евакуйований до Ташкентської області Узбецької РСР, працював до 1943 року головою сільської ради в Чиназькому районі Ташкентської області. У грудні 1943 року повернувся на Донбас.
З 1944 року — начальник шахтоуправління № 2 «Красный Профинтерн» тресту «Орджонікідзевугілля» комбінату «Сталінвугілля» міста Єнакієве Сталінської області.
Посилання Хазан Любовь. Ордена на продажу // Бульвар Гордона. — 2007. — № 19 (107). — 11 мая. Шинкаренко Елена. Кобзон за свои деньги выкупил редкие награды в антикварном магазине Москвы, чтобы передать их в краеведческий музей Донецка // Комсомольская правда. Беларусь. — 2018. — 31 августа.
Нагороди орден Леніна (17.02.1939, № 4149) орден Трудового Червоного Прапора (№ 109274) значок «Відмінник соціалістичного змагання важкої промисловості»
Джерела Тютюнніков Ілля Матвійович : облікова картка й автобіографія депутата Верховної Ради УРСР // ЦДАВО України, ф. Р-1, оп. 31, спр. 5, арк. 213–215зв. Список депутатів Верховної Ради УРСР першого скликання, обраних 26 червня 1938 року // ЦДАВО України, ф. Р-1, оп. 31, спр. 2, арк. 74. Список депутатів, обраних до Верховної Ради УРСР // Вісті [ЦВК УРСР] : газета. — Київ, 1938. — № 148 (5338). — 29 червня. — С. 1. Илья Матвеевич Тютюнников // Социалистический Донбасс : газета. — Сталино, 1938. — № 142 (1731). — 22 июня. — С. 1. Боевые командиры промышленности // Социалистический Донбасс : газета. — Сталино, 1938. — № 145 (1779). — 25 июня. — С. 3.