Василь Дорошенко (? — бл. 1737) — український державний діяч часів Гетьманщини, сотник волинський і сосницький.
Життєпис Походив з українського шляхетського, козацького-старшинського роду Дорошенків. Син наказного гетьмана Андрія Дорошенка від його другої дружини Марії Лисиці.
Розпочав службу під орудою батька. У 1699 році (або дещо раніше) стає волинським сотником Чернігівського полку. У 1707, 1718 та 1723 роках згадується як сосницький сотник. У 1723 році через став здоров'я залишив сотницький уряд. Водночас стає бунчуковим товаришем Ніжинського полку. Ймовірно під кінець життя оселився в Ямпільській сотні. Помер близько 1737 року.
Майнові справи 1699 року отримав гетьманський універсал на займище на річці Убедь, слободі Лубенець (Лубянку). У Волинській сотні мав маєтність у селах Волинці, Козляничі, Ольшане. Після смерті батька у 1709 році успадкував село Верхолісся. Володів, селом Савинцями, поблизу якого заселив слободу Базилівку. Мав 2 приїжджих двори у с. Мітченки Батуринської сотні.
1726 році захопив майно у шинкаря Йосипа Марковича за несплату податку за шинкування. 21 червня 1732 р. отримав гетьманський універсал про повернення захопленого млина у бунчукових товаришів Володимира, Михайла і Василя Полоницьких в слободі Володимирка. 1736 року побив і образив Семена Ломиковського, захопив двох доньок волинського мешканця Андрія Ведути.
Родина Василь, бунчуковий товариш. Мав синів Григорія, Михайла, Івана і Лавріна Григорій, значковий товариш Дорош, військовий товариш Лука, значковий товариш
Джерела Кривошея В. В., Кривошея І. І., Кривошея О. В. Неурядова старшина Гетьманщини. — К.: Стилос, 2009. — 432 с