́
Марія Єврейка, також відома як Марія Пророчиця () — антична жінка-алхімік, що поєднала теорію алхімічної науки з практикою — лабораторними дослідами, ставши однією з перших справжніх експериментаторів. Їй приписують створення теоретичних і практичних основ алхімії — попередниці сучасної хімії. Винайшла кілька лабораторних пристроїв та хімічних процесів, які використовують і зараз (водяна баня, трибікос, керотакіс).
Історичні згадки Основним джерелом про діяльність Марії Єврейки є християнський гностик Зосима з Панополіса, який жив у 4 столітті і написав найдавніші книги з алхімії. Зосима описав кілька експериментів і приладів Марії. У його працях вона майже завжди згадується в минулому і описується як «один з мудреців». Зосима вказував, що вона жила між І і ІІ століттям нашої ери.Chemical History Tour, Picturing Chemistry from Alchemy to Modern Molecular Science Adele Droblas Greenberg Wiley-Interscience 2000 Сучасні дослідники вважають її однією з перших алхіміків західного світу, що жила не пізніше І століття.Taylor, F. Sherwood. «A Survey of Greek Alchemy». The Journal of Hellenic Studies 50 (1930): 109—139.From Eve to Dawn: A History of Women, Origins, Mcarthur & Company. June 10, 2003. , Page 221.
Візантійський історик Георгій Сінкелл (помер після 810) писав, що Єврейка була наставницею Демокріта, з яким познайомилася в Мемфісі (Єгипет) за часів полководця і оратора Перикла (бл. 494—429 до н. е.).
Арабський енциклопедист X століття Абу-л-Фарадж ан-Надим (X ст.) в книзі «Кітаб ал-Фіхріст» назвав Марію однією із 52 найславетніших алхіміків минулого. Однак роки її життя в інтерпретації середньовічних авторів викликають сумніви. Швидше за все, Марія Єврейка жила в I—III ст. н. е. Не збереглися жодний її твір, але її праці цитують різні алхімічні автори. Відомий один досить зв'язний фрагмент, який отримав назву «Практика Марії Пророчиці в алхімічному мистецтві». Цей невеликий трактат є діалогом між Марією і Аросом про таємниці алхімії.
Їй приписують різні вислови, найвідомішим є так звана «Аксіома Марії»:
Досягнення Марія Єврейка була однією з небагатьох людей свого часу, яка вміла виготовляти барвник колькотар (пігмент червоно-коричневого забарвлення, що використовувався для приготування фарб). Можливо, винайшла спосіб отримання соляної кислоти, хоча це заперечується сучасними дослідниками Also mentioned in the Jewish Encyclopedia (1901—1906). Others attribute the discovery to Andreas Libavius..
Марії Єврейці приписують винахід деяких пристроїв для хімічних дослідів: трибікос, керотакіс та водяна баня особливої конструкції, яку назвали на її честь «бенмарі». Трибікос — різновид мідного перегонного куба типу аламбік з трьома рукавами. Використовувався для отримання спирту. Керотакіс — це герметичний пристрій, що використовувався для отримання конденсату. У керотакісі рідина нагрівалася, потім пара конденсувалася на тонкі мідні пластини у верхній частині пристрою та концентрувалася у герметичній посудині. Наприклад, за допомогою керотакіса вперше отримано трояндову олію. Використовувалася для отримання есенцій, естрактів та спирту. Водяна баня це подвійна посудина, в якій успершу нагрівається відділення з водою, а потім посудина з піддослідною речовиною. Вона досі використовується у лабораторіях для повільного нагрівання рідини та приготування соусів.
Деякі історики вважають, що знання Марії Єврейки дозволили їй заснувати александрійську алхімічну школу.
Примітки
Посилання
(Paperback edition) Mary the Prophetess : The Dialogue of Mary and Aros on the Magistery of Hermes.