Леоні́д Миха́йлович Чернове́цький ( 25 листопада 1951, Харків, Українська РСР) — український державний та політичний діяч єврейського походженняЧерновецький відсвяткує день народження романтично і з жінкою, підприємець, банкір, співакПоющий Черновецкий уже в продаже. По 30 грн // proUA.com, 5.03.2009 Душещипательная история поющего мэра Киева // Ліга. Новости, 18.03.2009 . Київський міський голова і голова Київської міської ради від 14 квітня 2006 року по 12 липня 2012 року, голова Київської міської державної адміністрації (20 квітня 2006 — 16 листопада 2010).
Президент концерну «Правекс» (1992—1996). Заслужений юрист України, кандидат юридичних наук, почесний працівник прокуратури України. Батько бізнесмена Степана Черновецького.
Один зі співзасновників Партії регіонівЗі статті Вікіпедії про Партію регіонів прибрали прізвище Порошенко — Корреспондент, 23 листопада 2014.
Походження Народився в Харкові. Його батько — єврей. За словами самого Черновецького, його дід Гаврило Гончаров був незаконнонародженим сином рідного брата російського письменника Івана Гончарова — Миколи. 1926 року нібито Гаврила Гончарова «більшовики живим закопали за мішок зерна» в с. Волчно-Бурлінському (нині Крутіхінского р-ну Алтайського краю)Деда Черновецкого закопали живьем, а маму — изнасиловали // Сегодня. — 2009. — 20 марта. . Бабусю Л. Черновецького репресували й вислали в Сибір, де вона жила й померла в землянці. Також, за словами Л. Черновецького, його матір у 13 років зґвалтував керівний працівник КДБ.
Життєпис Незабаром після народження Леоніда його батьки розлучилися, і хлопчика виховувала мати, Просків'я Гаврилівна, юристка за освітою. Вона віддала малого Леоніда в інтернат. Пізніше мати одружилася з театральним режисером Азімовим, і Л. Черновецький жив із нею та вітчимомЧерновецкий: мэр-космо-полит // Сегодня. — 2008. — 21 мая. . Навчався в середній школі № 36 Харкова, закінчив середню школу № 4 Харкова.
Строкову службу в радянській армії проходив у внутрішніх військах, охороняв «зону» в Дніпропетровській області. Командування частини дало йому направлення на навчання в Харківський юридичний інститут, який він закінчив 1977 року з дипломом з відзнакою.
1977—1981 — старший слідчий прокуратури Київської області. 1981—1984 — аспірант Харківського юридичного інституту. 1984 — отримав ступінь кандидата юридичних наук (тема дисертації — «Методика розслідування розкрадань, скоєних посадовими особами»). 1984—1985 — викладач Харківського юридичного інституту. 1985—1989 — докторант Київського університету ім. Т.Шевченка, доцент кафедри криміналістики, заступник проректора з наукової роботи. 1989 — організував і очолив (генеральний директор) комерційний консультативний і науково-дослідний центр «Правекс» (згодом — концерн «Група Правекс», з якого пізніше виділився банк «Правекс)». 1992—1996 — президент концерну «Правекс». Квітень 1997 — січень 2000 р. — позаштатний радник Президента України. Липень 1997 — листопад 2001 р. — член Вищої економічної ради Президента. 16 липня 1997 р. — заснував Всеукраїнський благодійний фонд «Соціальне партнерство». 23 грудня 1997 року по вулиці Регенераторній, 4 в Києві відкрив благодійну їдальню «Стефанія» для підтримки соціально незахищених та соціально неблагополучних людей. У жовтні 2000 року при їдальні «Стефанія» відкрили медичний центр для надання першої медичної допомоги таким людям. Жовтень 1998 — червень 1999 р. — співголова партії «За красиву Україну». Червень 1999 — листопад 2000 р. — голова партії «За красиву Україну». З листопада 2000 р. — член президії Партії регіонального відродження «Трудова солідарність України». З 2001 р. — президент Асоціації «Київський банківський союз» (2005 року перетворений на Український кредитно-банківський союз).
Народний депутат України 2-го, 3-го, 4-го скликань. У парламенті зберігав лояльність до Президента Леоніда Кучми, з 2002 року переорієнтувався на Віктора Ющенка.
У червні 2002 року відкрив у Києві Реабілітаційний центр «Восток» — другий структурний підрозділ Фонду «Соціальне партнерство».
На президентських виборах 2004 року був кандидатом у Президенти України, набравши 1 % голосів. Під час «Помаранчевої революції» підтримав Віктора Ющенка.
Двічі перемагав на виборах київського міського голови в березні 2006 року й травні 2008 року як лідер блоку Черновецького.
2006 року був обраний міським головою Києва, отримавши 32 % голосів і випередивши Віталія Кличка, який набрав 24 %, і екс-голову Києва О.Омельченка з 21 %. Був також обраний до Верховної Ради за списком блоку «Наша Україна», але відмовився від мандату. У Київраді, крім його власного блоку, до нового міського голови виявилися лояльними також фракції «Нашої України», Соціалістичної партії, Партії регіонів, Блоку Литвина; в опозиції опинилася найбільша фракція — Блоку Юлії Тимошенко«Вечерние вести»: Поспешная коронация Черновецкого (Поспішна коронація Черновецьког) .
Лютий 2008 р. — продав італійській групі Intesa Sanpaolo 100 % акцій «Правекс-Банку» за 750 мільйонів доларів. Відтак сума активів київського міського голови за підсумками 2007 року склала 990 млн доларів і, за рейтингом журналу «Фокус», Черновецький посів 22-е місце серед найбагатших людей України.
18 березня 2008 р. — Верховна Рада призначила позачергові вибори міського голови Києва й Київської міської ради (офіційна постанова вийшла 21 березня).
25 травня 2008 р. — офіційно визнаний переможцем на позачергових виборах міського голови Києва з результатом у 38 % голосів виборців.
У січні 2009 року придбав у Вадима Рабиновича футбольний клуб «Арсенал (Київ)».
13 березня 2009 р. — слідча комісія Верховної Ради України звернулася до Міністерства охорони здоров'я з проханням організувати психіатричну експертизу міського голови.
26 березня 2009 р. — заявив про намір балотуватися на пост Президента України на виборах 2010 року Черновецкий хочет стать президентом всея Украины // Сегодня , але слова свого не дотримав і балотуватися не став.
16 листопада 2010 р. — знятий з посади голови Київської міської державної адміністрації указом Президента України, який призначив Олександра Попова на цю посаду Після цього Черновецький залишився лише міським головою Києва.
1 грудня 2010 р. — Київрада підтримала ліквідацію «Кращого дому», створеного Черновецьким наприкінці 2008 року для утримання самотніх пенсіонерів, бо за словами секретаря фракції Олексія Давиденка умови проживання в КП «Кращий дім» нічим не відрізнялися від звичайних інтернатів і різниця полягала лише у вартості: один місяць перебування в «Кращому домі» коштував близько 5 тис. ₴, тоді як у звичайних інтернатах — 2,5–3 тис. ₴.Киевсовет поддерживает ликвидацию «Лучшего дома» Черновецкого Liga До цього посадовців Черновецького звинувачували у тому, що вони всупереч своїм обіцянкам відбирали квартири у пенсіонерів, які потрапляли до «Кращого дому».Незважаючи на клятви Черновецького, в КП «Кращий дім» квартири у людей похилого віку відбирали — Сегодня, 2010-12-07 Рішення про ліквідацію «Кращого дому» набуло чинності 28 грудня 2010 року, коли постанова Київської міськради № 509/5321 була публічно оприлюднена.Рішення від 28 грудня 2010 року N 509/5321 Про ліквідацію комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Кращий дім» — Київрада, 28 грудня 2010
6 грудня 2010 року лідер фракції БЮТ у Київраді Т. Мелехова вимагала звільнити Черновецького з посади міського голови та призначити вибори міського голови КиєваБЮТ требует уволить Черновецкого и назначить выборы мэра Киева // Аргументы и факты. — 2010. — 6 грудня. , а 5 лютого 2011 р. Леонід Черновецький написав заяву про відставку .
Влітку 2011 року ізраїльське видання IzRus повідомило, що Леонід Черновецький і його дружина Аліна Айвазова від 1994 року є громадянами Ізраїлю. Відповідно до інформації, що міститься в базі даних МВС, Леонід Черновецький і його дружина репатріювалися в Ізраїль 5 жовтня 1994 року. За даними на липень 2011 року, Черновецький прописаний на одній з вулиць Північного Тель-Авіва. Черновецький репатріювався в Ізраїль із повним дотриманням «Закону про повернення», бо його батько, Михайло Ілліч Черновецький, мав єврейське коріння. Черновецький балотувався на посаду Президента України (2004), був обраний міським головою (2006) і обіймав посаду депутата ВРУ вже бувши ізраїльським громадянином.
6 грудня 2015 року Леонід Черновецький повідомив на своїй сторінці у «Фейсбук»:6 грудня 2015 16:05 // Леонид Черновецкий, facebookКромченко Ольга. Киевляне о политической партии Черновецкого в Грузии: «Теперь учите песни на грузинском!» // Комсомольская правда в Украине. — 2015. — 6 декабря. що він побудував дім у Грузії, проживає в Грузії вже 5 років та що він вирішив створити партію «За щасливу Грузію».
Голова Києва У березні 2006 р. обраний міським головою Києва. Черновецький отримав 32 % голосів виборців. Віталій Кличко, із 24 % посів друге місце, попередник Черновецького Олександр Омельченко, із 21 % голосів отримав третє місце.
На позачергових виборах Київського міського голови 25 травня 2008 року знову обраний Київським міським головою. За нього проголосували 37,72 % виборців, друге місце посів Олександр Турчинов з 19,13 % голосів, а на третьому місці — Віталій Кличко (17,97 % голосів).
1 червня 2012 року написав заяву про відставку. Згідно зі статтею 79 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», повноваження міського голови припиняються достроково з дня прийняття міською радою рішення, яким береться до відома факт відставки. 12 липня 2012 року депутати Київської міської ради 110 голосами «ЗА» зі 112 зареєстрованих підтримала відставку Київського міського голови Л. М. Черновецького, таким чином в. о. міського голови стає секретар Київської міської ради Галина Федорівна Герега.
Публічна діяльність Публічна діяльність Черновецького не обмежується політикою і бізнесом. Леонід Черновецький вважає, що християнська та ліберальна ідеї, захист кожної людини це найважливіше в роботі усіх гілок влади. Його законотворчих проєктів, висунуті в українському парламенті, були спрямовані не тільки на вдосконалення економічної системи, але і стосувалися, перш за все, християнської моралі. Наприклад, він є автором ухваленого 2003 року закону «Про захист суспільної моралі від продукції, що пропагує порнографію».
Серед напрямків діяльності Леоніда Черновецького — благодійність, захист християнської моралі, допомогу в поширенні Біблії. За власний кошт утримує безплатну, щоденно робочу їдальню в київському районі Дарниця, в якій нужденний може отримати їжу та одяг.
Планував створити в Києві комунальний пенсійний фонд. Програма передбачала забезпечення старості для працівників усіх комунальних підприємств міста — двірників, сантехніків, прибиральників, водіївЧерновецкий создает пенсионный фонд для дворников и сантехников (Черновецький створює пенсійний фонд для двірників і сантехніків) мертва ланка.
Великий політичний скандал стався через бійку київського градоначальника з міністром внутрішніх справ Юрієм Луценком. На засіданні Ради національної безпеки і оборони 18 січня 2008 р. Леонід Черновецький заявив, що Луценко вимагав від нього землю в Києві, погрожуючи заарештувати його сина. Наслідком було те, що Луценко публічно вдарив київського міського голову ногою в пахРазвитие конфликта Луценко и Черновецкого (Розвиток конфлікту Луценка і Черновецького) , хоча сам Черновецький заявив, що його вдарили по обличчю.
Леонід Черновецький схильний до екстравагантних вчинків і висловлювань. Після вступу на посаду міського голови Києва, Леонід Черновецький заявив, що перевірить своїх підлеглих на детекторі брехніUkrpolygraph мертва ланкаЧерновецький закликає підлеглих добровільно пройти детектор брехні — Уніан, 26.05.2006, звільнить усіх глав райадміністрацій і створить в місті 500 тисяч робочих місць (при тому, що в Києві найнижчий рівень безробіття на Україну)Выборы мэра Киева и горсовета (Вибори мера Києва і міськради) . Через кілька місяців він висловився за те, щоб чиновники вітали міського голову стоячи.