Автобус далекого прямування () — автобус, призначений для перевезення на великі відстані.
Технічні особливості Від міського та приміського автобуса його відрізняють: Тривалий час у дорозі: від кількох годин до кількох діб. Незначна кількість зупинок: рухається без зупинок кілька годин. Посадка і висадка пасажирів переважно на кінцевих станціях. Можлива зупинка на проміжних станціях, але на досить тривалий час (20—30 хвилин). Великий обсяг багажу, що перевозиться пасажирами.
Особливості конструкції: Відсутність стоячих місць. Наявність тільки одних-двох дверей, вужчих, ніж в міському автобусі: посадка і висадка пасажирів триває кілька хвилин і немає потреби в їхній великій пропускній спроможності. Багажне відділення великого об'єму, розташований під підлогою салону. Також є полиці для розміщення ручної поклажі. Сидіння з підлокітниками і можливістю зайняти напівлежаче положення. Також в спинці сидіння нерідко розташовується невеликий столик і підставки для склянок.Cooperative design, visualization, and engineering: third international … By Yuhua Luo, page 141 Наявність індивідуальних ламп освітлення, а також шторок вентиляції для кожного місця. Джерело змінного струму, Wi-Fi-доступ до інтернету. Також в комплектацію може входити хімічний туалет, кулер для води, холодильник, мікрохвильова піч, мінібар, гардероб, телевізор, персональні комп'ютери, кондиціонер, можливо душ і телефон.
Примітки
Посилання Закон України «Про затвердження Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту» від 18 лютого 1997 р. № 176 Постанова Кабінету Міністрів України від 18 лютого 1997 р. № 176