Проєкт розслідування корупції та організованої злочинності (ПРКОЗ, англ. Organised Crime and Corruption Reporting Project (OCCRP) — заснований 2006 року консорціум слідчих центрів, засобів масової інформації та журналістів, що працюють у Східній Європі, на Кавказі, у Центральній Азії та Центральній Америці. ПРКОЗ є єдиною організацією з розслідувальних репортажів, що спеціалізується на організованій злочинності та корупції. Він публікує свої історії у місцевих ЗМІ, та на своєму вебсайті англійською і російською мовами. 2017 року він посів 69-те місце у світі в щорічному списку 500 найкращих неурядових організацій (НУО) організації «NGO Advisor».
Історія ПРКОЗ заснували досвідчені журналісти Дрю Салліван та . Салліван працював редактором (CIN)), а Раду раніше працював з Румунським центром. Команда, об'єднавшись з колегами в регіоні, працювала над історією про енерготрейдерів. Проєкт показав, що трейдери купували енергію за нижчою за дебітову вартістю, тоді як ціна для громадськості постійно зростала. 2007 року проєкт отримав першу в світі нагороду «Global Shining Light Award», яку вручила Глобальна мережа журналістських розслідувань. Раду і Салліван зрозуміли, що є потреба у більшій кількості транскордонних репортажів-розслідувань, і створили ПРКОЗ на кошти ґранту від .
ПРКОЗ від початку практикував співпрацю між неприбутковими журналістськими організаціями у транскордонних журналістських розслідуваннях. Цей підхід набуває популярності в США, а тепер і в Європі. Він є партнером об'єднання Арабської мережі журналістів-розслідувачів (ARIJ) в Йорданії, Connectas у Колумбії, Африканської мережі центрів розслідувальної журналістики (ANCIR) у Південній Африці, у Колумбії та Міжнародного консорціуму журналістських розслідувань (ICIJ) у Вашингтоні. Він співпрацював з сотнями новинних організацій, включаючи Ґардіан, Файненшнл таймз, Ле Суар, Бі-Бі-СІ, журнал Тайм, Аль-Джазіра та інші великі ЗМІ.
У березні 2022 року ПРКОЗ було визнано «небажаною організацією» в Росії.
Робота
Розслідування Проєкт долучився до низки гучних розслідувань, включаючи огляд сфери офшорних послуг, організовану злочинність власників футбольних клубів, казино та індустрії безпеки. 2013 року він розпочав справу Магнітського, найбільшу справу щодо податкового шахрайства в російській історії, і показав, що кошти, вкрадені з російської скарбниці, опинилися в компанії, якою зараз володіє син колишнього міністра транспорту Москви. Частину грошей витратили на придбання елітної нерухомості поблизу Волл-стріт.Відтоді американські прокурори намагаються конфіскувати у компанії 18 мільйонів доларів майном.
У співпраці з каналом шведського телебачення SVT та , він розкрив, що шведський/фінський телекомунікаційний гігант, компанія TeliaSonera (тепер Telia), Vimpelcom, та інші телефонні компанії, заплатили близько 1 млрд доларів хабарів компаніям, які контролює Гульнара Карімова, донька президента Узбекистану Іслама Карімова. Після скандалу правоохоронні органи конфіскували або заморозили понад 800 млн доларів активів. Компанія Vimpelcom сплатила штраф у розмірі 775 мільйонів доларів за свою частину хабаря. Ця історія здобула численні міжнародні нагороди.
ПРКОЗ співпрацював з Міжнародним консорціумом журналістських розслідувань та Зюддойче-цайтунг над проєктом Панамські документи, створивши понад 40 історій про корупцію шляхом використання офшорних об'єктів, включаючи й те, як друзі, близькі до президента Росії Володимира Путіна, отримували великі суми грошей через офшорні компанії, як президент Азербайджану Ільхам Алієв володів більшістю гірничодобувної промисловості своєї країни через офшорні компанії, та як президент України Володимир Зеленський порушив українське законодавство і уникнув оподаткування за допомогою офшорних компаній.
Він розслідував замах на російського банкіра, який змусив уряд Молдови заборонити проросійській політичній партії «Патрія» взяти участь у виборах 2014 року, а також змусив лідера цієї партії втекти з країни. Він також розглядав масштабну схему відмивання грошей, відому під назвою «», з допомогою якої вивели десятки мільярдів доларів в Європу, використовуючи офшорні компанії, фальшиві позики і підкуп молдовських суддів. Деякі залучені у цю схему російські банки частково належали Ігорю Путіну, двоюрідному брату президента Росії Володимира Путіна.
Його розповіді про багаторічного президента і прем'єр-міністра Чорногорії Мило Джукановича призвели до вуличних демонстрацій, закликів до його усунення та уважного перегляду заявки щодо членства в Європейському Союзі та НАТО. У двох серіях розповідається про тісні зв'язки Джукановича з організованою злочинністю. В одній серії простежено за сімейним банком президента, (Перший банк), і як президент дешево приватизував його для свого брата, вклав величезні державні кошти в цей банк, а потім видав позики своїй сім'ї, друзям та організованій злочинності на дуже вигідних умовах. Коли банк збанкрутував через ці невигідні кредити, президент надав йому державну допомогу грошима платників податків. Центральний банк заявив, що уряд збрехав про погашення кредиту, а натомість просто перекидав кошти з рахунку на рахунок, і заявляв, що позику погашено. У другій серії розглянули, як президент підтримував тісні зв'язки з такими міжнародними наркоторговцями, як Дарко Шарич через своїх співробітників, до того моменту, коли муніципальний апарат під контролем президентської партії майже безкоштовно надав елітну нерухомість на узбережжі цьому розшукуваному кримінальному авторитету. Також у ній показали, як італійська мафія займалася до Італії з острова біля узбережжя Чорногорії, що належить його хорошому другові і контролюється керівником його служби безпеки.
За словами Дрю Саллівана, президент Філіппін Родріго Дутерте «знущався над верховенством права у своїй країні. Хоча він і не є типовим корумпованим лідером, все ж сприяв процвітанню корупції якимось інноваційним чином. Його ескадрони смерті, які начебто працювали з криміналітетом, та насправді були менш перебірливі. Він дав повноваження на створення м'ясорубки, у якій виживають найжорстокіші. Зрештою, Філіппіни є корумпованішою, жорстокішою та менш демократичною країною»
Нагорода «Людина року» З 2012 року ПРКОЗ присвоює премію «Людина року», яка «відзначає людину, що зробила найбільше в світі для розвитку організованої злочинної діяльності та корупції».
2012 — Ільхам Алієв, президент Азербайджану — Інші згадки: Насер Кельменді, Мило Джуканович, Володимир Путін, , Іслам Карімов, Дарко Шарич
2013 — Парламент Румунії — Інші згадки: Дарко Шарич, Гульнара Карімова
2014 — Володимир Путін, президент Російської Федерації — Інші згадки: Віктор Орбан, Мило Джуканович
2015 — Мило Джуканович, прем'єр-міністр Чорногорії — Інші згадки: перша родина Азербайджану, Никола Груєвський
2016 — Ніколас Мадуро, президент Венесуели — Інші згадки: Родріго Дутерте, Башар аль-Асад, ІДІЛ/ІДІС, Рауль Кастро/Луїс Альберто Родрігес, Володимир Путін
2017 — Родріго Дутерте, президент Філіппін — Інші згадки: Джейкоб Зума, Роберт Мугабе
2018 — Danske Bank, за скандал з відмиванням грошей
Щоденні оновлення На вебсайті організації публікують щоденні повідомлення про випадки корупції та організованої злочинності в усьому світі, які охоплюють 6 мільйонів читачів щомісяця.
Місія Метою ПРКОЗ є допомогти світовій громадськості зрозуміти, як влаштована організована злочинність і корупція в їхніх власних країнах та урядах. Організація не належить до жодної країни, політичної філософії або сукупності переконань, за винятком того погляду, що всі люди повинні мати можливість обирати власні уряди та жити своїм власним життям безпечно, вільно та використовуючи нагоду. Її репортери та редактори походять з десятків країн.
У заяві про місію ПРКОЗ йдеться: «Наш світ все сильніше поляризується. Світові медіа-канали переповнені пропагандою, дезінформацією та просто неправильною інформацію. Ми всі повинні прагнути зрозуміти, як працює наше все складніше суспільство. Ми повинні віднаходити істину для прийняття саме тих рішень, яких потребуємо. Ми прагнемо невеликими кроками, у міру наших сил, розповідати правду».
ПРКОЗ став однією з найбільших у світі розслідувальних організацій, що проводить понад 60 транскордонних розслідувань на рік. Вебсайти мережі ПРКОЗ інформують понад 6 мільйонів читачів і глядачів щомісячно, а ще 200 мільйонів читачів та глядачів отримують доступ до цієї інформації через традиційні медіа, що публікують результати її роботи. Вплив історій ПРКОЗ постійно зростає, демонструючи, що коли достатня кількість людей володіє потрібною інформацією, це може сприяти правильним змінам.
Організація також навчає репортерів і партнерів з допомогою сучасних методик журналістики, створює практичні, високопродуктивні інструменти, що використовуються для підвищення ефективності репортажів та публікацій, та активно переосмислює журналістські розслідування, щоб вони були інтерактивнішими, ефективнішими, впливовішими та актуальними для читачів.
Вплив З 2009 року репортажі ПРКОЗ призвели до:
4,2 млрд дол. США в активах заморожені або вилучені урядами. 55 кримінальних розслідувань розпочато в результаті його історій. 25 закликів до дій цивільними або міжнародними органами. видачі 115 ордерів на арешт, включаючи 7 суб'єктів, що перебувають у бігах. 12 звільнень з керівних посад, включаючи президента, прем'єр-міністра та генеральних директорів великих міжнародних корпорацій. понад 1300 закриттів компаній згідно з судовими рішеннями.
Члени Центри-члени включають: (ЦЖР) у Сараєво, у Бухаресті, Centar za istraživačko novinarstvo — Сербія (CINS) у Белграді, Журналісти-розслідувачі Вірменії () у Єревані, Болгарський центр розслідувальної журналістики у Софії, Átlátszó.hu в Будапешті, MANS у Чорногорії, в Ризі, SCOOP-Македонія в Скоп'є, в Болгарії, Слідство.Інфо в Україні, Чеський центр з журналістських розслідувань у Празі та в Кишиневі та інші. Він також співпрацює з «Новою газетою» в Москві та газетою Kyiv Post у Києві. У 2015-16 роках до Мережі ПРКОЗ приєдналась низка нових центрів-членів, включаючи Проєкт з розслідування звітності в Італії (IRPI), Direkt36 в Угорщині, Слідство. Інфо в Україні та DOSSIER в Австрії.
З 2017 року ПРКОЗ розгорнув діяльність в Африці, на Близькому Сході та в Центральній Азії. Першим середньоазійським членом ПРКОЗ є Kloop у Киргизстані.
Його батьківською організацією є Мережа розвитку журналістики, неприбуткова організація, що працює в Меріленді та керує організацією від імені центрів-членів, виконавчим директором — румунський журналіст , а редактором проєкту — американець Дрю Салліван.
Фінансування та партнерство ПРКОЗ підтримується грантами, наданими Агентством США з міжнародного розвитку (USAID), (ICFJ), Державним департаментом США, Швейцарською конфедерацією, фондами відкритого суспільства (OSF), організаціями та .
Мережа ПРКОЗ також має проєкти та програми, які фінансуються частково або провадяться у партнерстві з іншими організаціями, включаючи Міжнародний консорціум журналістських розслідувань (ICIJ), Стокгольмську школу економіки, InSight, об'єднання «Арабські репортери для журналістських розслідувань» (ARIJ), Connectas та Африканську мережу центрів розслідувальної журналістики (ANCIR).
ПРКОЗ є зареєстрованою назвою мережі розвитку журналістики, благодійної організації, яка базується в Меріленді (501(c)3).
Нагороди та визнання ПРКОЗ є однією з неприбуткових медіа організацій, що удостоєні найбільшої кількості нагород у світі неприбуткових медіа. Він здобув спеціальну нагороду премії Європейської преси 2015 року за свою роботу, при цьому за словами журі: «ПРКОЗ — це чітко мотивована, рішуча сила, що несе добро всюди, де діє. Його члени не розбагатіють, але суспільства, яким вони служать, є багатшими і чистішими завдяки такій ретельній перевірці, яку може забезпечити лише правдива, незалежна журналістика.»