Рагнгільд Шведська () — католицька свята, шанується в Швеції. Згідно з легендою, вона була королевою Швеції і дружиною короля Інге II Молодшого.

Біографія Рагнгільд, за переказами, заснувала церкву в Седертельє, в якій згодом її поховали. Якщо вона дійсно є історичною особою, то вона, ймовірно, жила в кінці XI — на початку XII століть, однак перші джерела, що розповідають про її життя, датуються лише XV століттям. Епітафія в церкві, як передбачається, є репродукцією XVII століття, автором якої був шведський антиквар Еліас Пальмск'єльд. У літературних джерелах XV століття Рагнгільд називається королевою і дочкою Гальстена Стенкілсона (незрозуміло, чи йде мова про короля Гальстена Стенкільсона чи про якусь іншу особу). Передбачається, що вона могла бути дружиною Інге Старшого або Інге Молодшого (проте в цьому випадку з генеалогічних і хронологічних міркувань вона не може бути дочкою короля Гальстена Стенкілсона). За словами Свена Лагербрінга, Рагнгільд, ймовірно, була дочкою Гальстена Фолькессона, що узгоджується з тим фактом, що вона також належала до раннього роду Б'єльбуI Drottning Ragnhild och hennes gravskrift i Tälje (Strengnäs Tidnings Tryckeri 1931 s. 8) citerar Henrik Alm Lagerbring (Svea Rikes Historia II s. 70) och nämner även där traditionen i Östergötland.. Настінні фрески із зображенням Рагнгільд XV століття знаходяться в церквах Берьє і Вікста в Уппланді, а також в Ененгере в Гельсінгланді (всі три поселення належать дієцезії Уппсали).

Інтерес до Рагнгільд (як і до деяких інших середньовічних місцевошанованих святих) був відроджений за часів після Реформації і супроводжувався загальним інтересом до давньої історії Швеції. У випадку Рагнгільд, публікація у 1623 році праці «Vitis aquilonia» Йоганнеса Вастовіуса, стала причиною переосмислення людської фігури на гербі міста Седертельє: нині вважається, що на ньому зображена саме Рагнгільд.

Примітки

Посилання Fröjmark, Anders, «Ragnhild», Svenskt biografiskt lexikon (Swedish Biographical Dictionary), vol. 29 (1995—1997), pp. 613–615. Anteqningar om Svenska quinnor at Projekt Runeberg (Notes on Swedish Women)