Ма́рек Гла́ско (; 14 січня 1934, Варшава — 14 червня 1969, Вісбаден) — польський письменник.

Біографія

Дитинство, навчання

Єдиний син у родині. Дітей у родині Гласків хрестили пізно, майбутній письменник був охрещений 26 грудня 1935 року. Батьки розлучилися у 1937 році. Через два роки помер батько. Під час німецької окупації мешкав з матір'ю у Варшаві, аж до поразки Варшавського повстання. Складними шляхами сім'я перебралася у 1946 році до Вроцлава. На шляху до Вроцлава в Білостоку мати вдруге одружилася (шлюб цівільний), стосунки з вітчимом у хлопчика не склалися. Він гостро пережив роки війни. В подальшому він писав у автобіографічних творах: «Вчився мало і погано, відрізнявся бунтарським духом». В 1948 році закінчив загальноосвітню школу ім. Марії Конопницької у Вроцлаві. З подальшим навчанням не складалося: два місяці вчився у торгово-адміністративній школі у Вроцлаві, потім рік у Легніці в школі Робітничого товариства друзів дітей. З вересня 1949 до січня 1950 навчався у Театрально-технічному ліцеї у Варшаві, звідки був виключений «за систематичне нехтування шкільними правилами, та порушенням порядку кримінального характеру, а також за деморалізуючий вплив на колег».

Шоферська праця

Подальша доля

З 1951 жив у Варшаві, займався журналістикою. Дебютував — і з великим успіхом — книгою оповідань у 1954. Став широко відомий серед молоді як легенда свого покоління. Виїхав на захід в 1958, публікувався в паризькому видавництві Єжи Ґедройця «Культура».

Важко сумував за Польщею, багато пив, був непримиренний в думках, украй неврівноважений в поведінці (його нерідко порівнювали з Джеймсом Діном, на якого Гласко був навіть зовні схожий). Жив у Франції, Італії, Швейцарії, ФРН, Ізраїлі, США.

З 1960 був одружений з німецькою кіноакторкою Сонею Ціманн (вона виконувала одну з двох головних ролей у фільмі Александера Форда «Восьмий день тижня» (1958), знятому за сценарієм Гласко і Форда). У 1964 двічі робив спроби самогубства. Не раз конфліктував з поліцією, декілька разів його відправляли до психіатричних клінік. Подружжя розійшлося в 1966. У 1969 р. Письменник наклав на себе руки в готельному номері, прийнявши велику дозу снодійного і алкоголю. У 1975 його прах був перевезений до Варшави. У Польщі книги Гласко знову стали публікувати з 1983.

Творчість

Автор гострокритичних, безвихідних за світовідчуттям новел і повістей «Всі відвернулися» (1963), «Обернений в Яффі» (1966), роману «Сова, дочка пекаря» (1968). Автобіографічна книга про початок шляху «Красиві, двадцятирічні» (1966).

Визнання

Багато творів Гласко було екранізовано в Польщі, ФРН, США, зокрема — після його смерті.

Твори

«Baza Sokołowska» (1954, оповідання) «Pierwszy krok w chmurach» (1956, оповідання) «Cmentarze», «Następny do raju» (Париж, 1958, повісті) «Wszyscy byli odwróceni», «Brudne czyny» (Париж, 1963, повісті) «Nawrócony w Jaffie», «Opowiem wam o Esther» (Лондон, 1966, повісті) «Piękni dwudziestoletni» (Париж, 1966, автобіографія) «Sowa, córka piekarza» (Париж, 1968, роман) «Palcie ryż każdego dnia» (1983, повість) «Drugie zabicie psa» (1985, повість) «Listy z Ameryki» (1997, нариси)

Публікації українською Гласко М. Ломбард ілюзій, (Пер. з пол. Л.Андрієвська), альманах «Королівський ліс» — 2002. Найсвятіші слова. Повість. М.Гласко. Оповідання. Журнал «Всесвіт». 2005. Гласко М. «У день смерті Його», (Пер. з пол. Л.Андрієвська), «Сучасність». — 2006. — N2. — С.17-43. Гласко М. «Оповідання», (Пер. з пол. О.Шамко), «Всесвіт». — 2005. — N11-12. Інтернет-версія Гласко М. «Лист», (Пер. з пол. А.Бондар), «Газета по-українські». — 07.12.2007. Інтернет-версія Гласко М. «Найсвятіші слова нашого життя», (Пер. з пол. Л.Андрієвська), «Потяг76». — 2005. Інтернет-версія Гласко М. «Вікно», (Пер. з пол. Л.Андрієвська), «Потяг76». — 2005. Інтернет-версія Гласко М. «Петля», (Пер. з пол. Ігоря Пізнюка), «Кур'єр Кривбасу». — 2010. — № 246-247. — С. 109—152. Гласко М."Перший крок у хмарах" (пер. Олександра Ірванця), «Дніпро» — 2011, № 3

Література про письменника

Андрієвська Лариса, «Гласкові кроки у хмарах», «Потяг76». — 2005. Інтернет-версія Rudnicki B., «Marek Hłasko». Warszawa: Państwowy Instytut Wydawniczy, 1983. Galant J., «Marek Hłasko». Poznań: Dom Wydawniczy Rebis, 1996. Kalinowska D., «Marek Hłasko: młody gniewny». Warszawa: Telbit, 2000 Gasyna G., «The autobigoraphical act in the exile narratives of Marek Hlasko and Henry Miller.» Ottawa: National Library of Canada, 2000 Wiepcke C., «Marek Hłasko: zur Frage sozialistisch-realistischer Kontexte und ihrer Überwindung». Münster: Wisoco-Verlag, 2004

Посилання

Сторінка присячена Гласко(польск.) Сторінка на сайте IMDB Примітки