Протести в Гонконзі проти закону про екстрадицію — масові протести в Гонконзі, колишній британській колонії, яка має статус особливого адміністративного району в складі КНР. Протести почались 31 березня 2019 року проти закону про екстрадицію.

Перебіг подій

2019

Березень 31 березня Громадський фронт прав людини (CHRF), платформа для 50 демократичних груп, почав свій перший марш протесту проти законопроєкту 31 березня. Клаудія Мо, керівник демократичного табору, та Лам Вінг-Кі, власник книжкового магазину «Causeway Bay Books», якого було викрадено китайськими агентами 2015 року, очолили цей мітинг. У акції також взяли участь демократичні активісти, такі як Кардинал Джозеф Дзен, адвокати Мартін Лі та Маргарет Нґ та власник Apple Daily Джиммі Лай. Організатори стверджували, що в марші взяли участь 12 тис. людей, поліція оцінювала кількість у 5200.

Квітень

28 квітня відбувся другий марш протесту проти законопроєкту про екстрадицію. Мітинг мав довжину 2,2 км і тривав понад чотири години. Поліція оцінювала його у 22800 учасників, організатори — в 130 тисяч.

Наступного дня керівник Керрі Лам заявила, що законопроєкт все ж буде ухвалено, і що законодавчі збори повинні схвалити його до літньої перерви. Лам заявила, що Чан Тонг-кай, підозрюваний у вбивстві, може бути випущений з в'язниці до жовтня, тож треба терміново ухвалити законопроєкт про екстрадицію.

6 червня Гонконзькі юристи, стурбовані законопроєктом про екстрадицію, провели мовчазний марш 6 червня. Юристи в чорному вбранні, вчені юридичних наук та студенти юридичних вишів йшли з Суду до центральних органів правління Гонконгу. Денніс Квок, радник з юридичного виборчого округу, Мартін Лі та Деніс Чанг, два колишніх голови адвокатської асоціації Гонконгу, очолили марш. Група адвокатів три хвилини мовчки стояла перед штаб-квартирою уряду. Квак сказав: «Ми не будемо схиляти голови [перед урядом]». Понад 3000 юристів, що представляють близько чверті юридичних працівників міста, взяли участь у марші — п'ятому та найбільшому марші протестів, який проводили адвокати в Гонконзі з 1997 року.

Хоча адвокати, які протестували, висловлювали застереження щодо відкритості та справедливості системи правосуддя в Китаї, раніше секретар Лі заявив, що юридичний сектор не дуже розуміє законопроєкт, а деякі взагалі не читали його.

9 червня Перед тим, як уряд подав на повторне читання законопроєкт про екстрадицію у Законодавчій раді 12 червня, мітингарі закликали людей Гонконгу до маршу проти законопроєкту.

Поліція вимагала від транспортного управління (MTR) не зупиняти поїзди на станціях Wan Chai, Causeway Bay та Tin Hau протягом кількох годин. Протестувальники повинні були вийти на станцію раніше, щоб приєднатися до протесту. Поліція закликала протестувальників розійтись до 15:00, щоб не створювати заторів. Поліція згодом була змушена відкрити всі смуги для руху на Геннесі роад, попередньо відмовившись це зробити.

Деякі журналісти припускають, що це міг бути найбільшим протестом в Гонконзі, бо в ньому брало участь більше людей, ніж в протестах проти подій на площі Тяньаньмень 1989 року та демонстрації 1 липня 2003 року. Керівник CHRF Джиммі Шам заявив, що в марші взяли участь 1.03 млн людей, натомість поліція стверджувала, що їх було 240 тисяч.

Нічні сутички 9 червня Сотні протестувальників стояли перед штаб-квартирою уряду до ночі, ще більше приєднувалося до них у відповідь на заклики Demosistō та активістів за незалежність. Поліція сформувала людський ланцюг, щоб не допустити протестуювальників до Харкорт-роуд, головної дороги поруч зі штаб-квартирою уряду, а Спеціальний тактичний загін (СТС) був у режимі очікування. Хоча CHRF офіційно закликав припинити марш о 22 годині, близько 100 протестувальників залишилися на Сівік-сквейр.

О 23 уряд опублікував заяву в пресі, заявивши, що «визнає й поважає різні погляди людей на широке коло питань», але наполягає на тому, що дискусія з другого читання щодо законопроєкту відновиться 12 червня. У відповідь кілька членів Demosistō влаштували засідання поза комплексом Ради законодавчої ради, вимагаючи діалогу з Ламом і Лі, в той час як студентські групи за незалежність закликали до посилення акцій протесту.

Близько опівночі напруженість наростала, між протестувальниками та поліціянтами спалахнули сутички. Протестувальники кидали пляшки та уламки металу в поліцію та будували барикади, а поліціянти відповідали перцевим спреєм. Поліція почала відтискати мітингарів на тротуари. Сутички перейшли на дорогу Lung Wo, оскільки багато протестувальників забарикадувалися від поліціянтів. Кілька сотень протестувальників були відведені офіцерами на вулицю Лунга Кінга у Ван Чаї близько 2 ранку, а потім на Глостер-роуд.

Видання South China Morning Post назвало нічні протести схожими на «більші зіткнення під час акцій протесту 2014 року». Кількість протестувальників поступово зменшувалася приблизно з 3 години ночі. Наприкінці було заарештовано 19 протестувальників додатково до 358 осіб, 80 відсотків з них були молодшими за 25 років.

Наступного ранку Лам відмовилася відкликати законопроєкт, але визнала, що акція показала, що «законопроєкт має недопрацювання». На запитання щодо відставки вона відповіла, що важливо мати стабільну керівну команду, «коли наша економіка зазнає дуже серйозних викликів через зовнішню невизначеність».

12 червня 12 червня поліція почала стріляти гумовими кулями в мітингарів.Гонконг: поліція почала стріляти в протестувальників гумовими кулями , Бібісі Україна, 12 червня 2019

Марш 16 червня 15 червня Керрі Лам оголосила паузу у процесі прийнятті законопроєкту про екстрадицію після того, як засідання Законодавчої переносили чотири дні поспіль. Продемократичний табір побоювався, що це лише тактичний відступ, і вимагав повного відкликання законопроєкту, заявляючи, що мітинги продовжаться 16 червня, як і було заплановано. Джиммі Шам з CHRF сказав, що заява Керрі може бути пасткою. Він висловилися за відставку Лам, вибачення за насильницьку поліцейську тактику щодо мирних протестувальників, звільнення заарештованих протестувальників та зняття офіційної характеристики протесту 12 червня як «бунт».

Марш почався раніше запланованого, о 14:30 16 червня, від парку Вікторія, Коузейвей-Бей, до Законодавчої ради в Адміралтействі — маршрутом довжиною приблизно 3 км. Протестувальники були переважно одягнені в чорне, деякі носили білі стрічки на грудях, що символізувало згадку про жорстокість поліції під час розправи 12 червня. Багато протестувальників почали марш із North Point, коли поліція наказала транспорту не зупинятися на станції Tin Hau та Causeway Bay під час маршу. Залізничні вокзали були забиті сотнями тисяч людей, що приїхали на протести. Розмір натовпу змусив поліцію відкрити всі шість смуг дороги Хеннесі. Потім люди заповнили на Локхарт-роуд і Яффе-роуд — всі три — паралельні вулиці та основні магістралі в Ван-Чаї.

Хода від затоки Каусвей до Адміралтейства тривала з 15:00 до 23:00. Протестувальники поклали квіти на майданчику перед Тихоокеанською площею, де 15 червня чоловік покінчив життя самогубством. Вночі протестувальники перекрили Harcourt Road, внаслідок чого рух зупинився. Протестувальники дозволили проїхати деяким транспортним засобам — в основному автобусам та аварійним машинам.

Рано зранку Stand News, незалежне інтернет-видання, проаналізувало дані з протестів, зробивши висновок, що в протестах брали участь не менше 1,44 млн. CHRF заявив про явку майже 2 млн людей, встановивши тим самим рекорд за розмірами протестів Гонконгу. Поліція заявляє, що в ході найбільше брало участь 338 тис. учасників.

О 20:30 уряд опублікував заяву, в якій Керрі Лам вибачилася перед жителями Гонконгу та пообіцяла «щиро і смиренно прийняти всю критику та вдосконалити та служити громадськості».

Липень 1 липня протестувальники увірвалися до приміщення парламенту. Вони розмальовували стіни графіті. При штурмі було розбито деяку кількість дверей та шибок. Постраждали також деякі меблі і комп'ютери.У ГОНКОНЗІ ПРОТЕСТУВАЛЬНИКИ УВІРВАЛИСЯ ДО БУДІВЛІ ПАРЛАМЕНТУ І ВИВІСИЛИ ТАМ КОЛОНІАЛЬНИЙ ПРАПОР , ТСН, 1 липня 2019

Увечері 1 липня поліція таки вигнала мітингарів із приміщення парламенту.ПОЛІЦІЯ ГОНКОНГУ ВИГНАЛА ПРОТЕСТУВАЛЬНИКІВ З ПАРЛАМЕНТУ , ТСН, 2 липня 2019

Штурм LegCo

Близько 21:00 за місцевим часом сотні протестувальників штурмували законодавчу владу, прорвавши скляні стіни та металеві двері будівлі. Протестувальники пошкодили портрети колишніх президентів пропекінської законодавчої ради, намалювавши їх лозунгами на кшталт «Це ти навчив мене мирним маршам, що не діють» та «Немає бунтівників, є лише тиранічні закони», розбили меблі та вивісили на подіумі колоніальний прапор Гонконгу. У той же час протестувальники повісили таблички та встановили барикади, попереджаючи інших захищати об'єкти культури та не завдавати шкоди книгам у бібліотеці. Поліція почала використовувати сльозогінний газ для розгону протестувальників навколо LegCo о 12:05, а через 15 хвилин дійшла до будівлі.

Протестувальники звинувачували китайську владу в окупації та майнових збитках через «відсутність реакції» Керрі Лам.

Керрі Лам о 4 ранку провела прес-конференцію, визнавши мирний та впорядкований марш, але засудила «насильство та вандалізм з боку протестувальників, які вторглися до будівлі Законодавчої ради». Лам натомість ухилилась від питань щодо випадків смертей протестувальників. 5 липня було заарештовано щонайменше 66 людей та висунуто перші офіційні звинувачення.

5 липня, «сидячий протест матерів» У п'ятницю ввечері відбувся другий мітинг матерів в саду Чатер в центрі міста. За даними організаторів, в ньому взяло участь близько 8000 людей, поліція заявляла про 1300 присутніх.

27 липня протести поновилися, тисячі людей знову вийшли на вулиці, незважаючи на заборону поліції. Поліція застосувала сльозогінний газ проти демонстрантів.

30 липня протестувальники перекрили залізничне сполучення.

7 липня Цим Ша Цуй марш

Денний мітинг Перший протест проти екстрадиції в коулунській частині Гонконгу відбувся 7 липня в Цим Ша Цуї. Перед маршем організатори пообіцяли, що це буде мирний мітинг.

Мітинг розпочався з Салсбері ґарден о 15:30, натовп прямував до станції «Західний Коулун». Марш закінчився близько 19:00, організатори заявили про 230 тис. учасників, поліція нарахувала 56 тис..

Протестувальники пройшли по туристичним районам Натан-роуд та Кентон-роуд. Протест мав на меті створити гарне враження на туристів і пояснити їм проблеми гонконзців. Серед туристів розповсюджували буклети з копіями законопроєкту спрощеною китайською мовою.

Як запобіжні заходи поліція встановила водні барикади з пунктами пропуску для підтвердження особи пасажирів. MTR припинила продаж квитків на поїздки в полудень. Протестувальники засудили цю акцію, поскаржившись на її непотрібність та необґрунтованість.

Нічні сутички Після закінчення маршу о 7:30 вечора близько 300 протестувальників покинули станцію і знову рушили до Canton Road. Вони продовжили Натан-Роуд і прибули до Монг-Кока, де зібрались поліціянти на вулиці Шаньтун. Спецназ (більшість поліціянтів відмовлялася показувати ідентифікаційний номер або картку працівника), напала на протестувальників і журналістів. До кінця ночі було здійснено щонайменше шість арештів. Наступного дня законодавець Лам Чеук-тин попросив незалежне розслідування поведінки поліції, закликав переглянути відеозапис, який може свідчити про застосування надмірної сили, і заявив, що відсутність документів може бути порушенням закону.

10 липня сутички біля стіни Леннона в Ю Тонзі