Кадашман-Гарбе I (д/н — бл. 1390 до н. е.) — цар Вавилону близько 1415—1390 до н. е. Ім'я перекладається як «Він вірить у Гарбе».
Життєпис Походив з Каситської (III Вавилонської) династії. Син царя Караіндаша I. Посів трон близько 1415 року до н. е. або дещо пізніше. Продовжив політику батька щодо збереження миру з сусідами. Водночас для стримання амбіцій Мітанні дотримувався союзу з єгипетським фараоном Аменхотепом II. Можливо в спільних діях з останнім захопив місто Біруті у Мітанні.
Втім головною загрозою стали племена амореїв-сутіїв. Близько 1400 року до н. е. у запеклій битві поблизу Уруку вавилонський цар знищив сутійські племена ямутбала, ідамарац, біні-яміна.
Також за наказом Кадашман-Харбе I було прорито канал від річки Діяла поблизу міста Дініктум в центральній Месопотамії. Деякі дослідники ототожнюють його з каналом Тель-Мухаммед.
Сприяв відновленню культурного життя в місті Ніппур, де знову почали складати історичні хроніки. Помер до 1390 року до н. е. Йому спадкував син Курігальзу I.
Джерела Albert T. Olmstead: Kashshites, Assyrians, and the Balance of Power. In: The American Journal of Semitic Languages and Literatures, Bd. 36, S. 120—153. H. W. F. Saggs (2000). Babylonians. British Museum Press. p. 117. Kathryn E. Slanski (April 4–7, 2003). «New Light on Chronicle P from an Unexpected Source: YBC 2242». American Oriental Society: Abstracts of the two hundred and fourteenth meeting. San Diego. p. 14.